Особливості психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в умовах бойових дій

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз основних положень, пов’язаних із психологічною, медико-психологічною, професійно-психологічною, соціально-психологічною реабілітацією військовослужбовців, яким довелося в різний час перебувати в умовах бойових дій. Безпосередня психологічна реабілітація допомагає розв’язувати широке коло побутових, соціальних та психологічних проблем військовослужбовців, які перебували в умовах бойових дій і повернулися додому. Наголошено на основній меті та завданнях психологічної реабілітації, її специфіці в роботі з військовослужбовцями, що в певний час перебували в умовах бойових дій. Розроблено систему принципів проведення психологічної реабілітації з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду в цій сфері. Визначено структуру реабілітаційного процесу, логіку та послідовність проведення психологічних заходів, спрямованих на ефективність результатів реабілітаційного процесу. Запропоновано три етапи проведення реабілітаційного процесу, на першому з яких важливу роль відіграє організація та проведення ауто-тренінгів, трудотерапія й арттерапія; на другому етапі розв’язуються особистістні психологічні проблеми військовослужбовців та їх близького оточення; на третьому − зазвичай проводиться робота щодо підвищення комунікативної компетентності й активності військовослужбовців, пошуку та реалізації повною мірою їхнього власного ресурсу. На досвіді реабілітаційної роботи з військовими, які перебували безпосередньо в зоні бойових дій і повернулися додому, наведено власні рекомендації щодо оптимізації реабілітаційного процесу загалом. Визначено напрями подальшого вдосконалення принципів, структури та методів психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в умовах бойових дій.Ключові слова: психологічна реабілітація, медико-психологічна реабілітація, професійно-психологічна реабілітація, соціально-психологічна реабілітація, військовослужбовці.