Невловний смисл нонконформізму. Зауваги щодо контексту функціонування поняття в Україні

Abstract

Мета дослідження – здійснити поняттєво-категоріальну реконструкцію нонконформізму в контексті функціонування поняття в Україні. Дослідження побудоване на міждисциплінарному інтегруванні низки методів, поєднаних концептуально узагальненим уявленням про взаємодію між досліджуваним матеріалом і дослідником, який для досягнення поставленої мети вдається до інтерпретаційного підходу. На рівних правах використовуються як об’єктивні методи дослідження, так і дещо суб’єктивізовані. Зокрема, це історико-генетичний метод, що дає змогу простежувати розвиток категорії «нонконформізм» упродовж часу існування явища, окреслюваного цими категоріями; метод реконструкції, що залучений для вивчення можливостей перекомбінування стійких іконографічних елементів українського мистецького нонконформізму у практиці переосмислення їхнього контексту на рівні інтерпретації, та метод діахронного аналізу суспільно-історичної реальності, спрямований на вивчення історико-культурних процесів, тобто сутнісно-темпоральних зрушень і змін в історико-культурній реальності, на відміну від синхронічного (одночасного) аналізу, котрий спрямований на розкриття сутнісно-просторової природи цієї історико- культурної реальності. Висновки. Роздуми над природою поняття «нонконформізм», що, як це не дивно, досі не є сталим в українському мистецтвознавстві, мають лабіринтоподібний характер, що зумовлено, з одного боку, наявністю у часі художніх творів, яких начебто в цьому часі бути не повинно через його інші ідеологічні настанови, з іншого боку – наявністю в художника внутрішньої потреби мистецького висловлювання, що не може не бути «конфліктним» по відношенню до часу, в якому він існує, якщо є справжнім новатором, і природним по відношенню до самого себе, оскільки художник відчуває себе новатором. Українська практика закордонної репрезентації нонконформності творів наших художників 1970–1980-х років з елементами етноідентифікації дозволяє зробити припущення, що саме з цього часу відбувається і становлення поняття «нонконформізм», і його змістове й сутнісне наповнення, що досі перебуває у русі до сталої поняттєвої форми.