Особливості ураження підшлункової залози на фоні гастродуоденальної патології, асоційованої з H.pylori-інфекцією

Abstract

Актуальність. Останнім часом з’явились публікації про можливий вплив Нelicobacter pylori (Н.pylori) не лише на слизову оболонку шлунка чи дванадцятипалої кишки, а й на підшлункову залозу. Такий зв’язок теоретично можливий, зважаючи на тісні взаємозв’язки між шлунком, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Мета дослідження. Визначити частоту й особливості поєднаного ураження підшлункової залози та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційованого з H.рylori-інфекцією у дітей. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 684 дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2010–2016 рр. Комплексне обстеження включало ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, визначення активності α-амілази сироватки крові, діастази сечі, оцінку копрограми. Для діагностики H.pylori використано тест-систему «ХЕЛИК-тест» «АМА» (Росія, м. Санкт-Петербург) та гістологічний метод (забирали біоптати з фундального та антрального відділів слизової оболонки шлунка, після забарвлення за методом Гімзи гістологічних зрізів проводили візуалізацію H.рylori за допомогою світлової мікроскопії). Використовували методи описової статистики при параметричному розподілі з оцінкою середнього значення показників і стандартного відхилення (М ± SD). Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Результати. Серед обстежених дітей було 310 (45,3 %) хлопчиків і 374 (54,7 %) дівчинки віком від 6 до 18 років. Найбільш часто серед обстежених дітей реєструвався діагноз хронічного гастродуоденіту (420 осіб з 684 проаналізованих, 61,4 %). При цьому достатньо високою залишається кількість дітей, які мають ерозивно-виразкові ураження шлунка і дванадцятипалої кишки (157 осіб з 684 обстежених, 22,9 %). Інфікування H.pylori серед групи обстежених дітей у середньому становило 64,5 %. Найбільш часто H.pylori виявлялася у дітей, хворих на виразково-ерозивні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (121 особа із 157 проаналізованих, 77,1 %). Більше ніж у половини пацієнтів (352 із 684 обстежених, 51,5 %) із гастродуоденальною патологією в патологічний процес додатково була залучена підшлункова залоза. У 56,8 % осіб, які мали поєднане ураження, виявлено позитивний тест на H.pylorі. Найбільш часто H.pylorі виявлялася у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та ураженнями підшлункової залози (92 особи із 119 проаналізованих, 77,9 %). Інтенсивніший больовий синдром спостерігався в пацієнтів із H.pylori-позитивним тестом і становив 5,1 ± 1,2 бала, тоді як при негативному тесті на H.pylori середній бал болю становив 2,8 ± 1,0 (при р < 0,05). Прояви церебрастенічного синдрому (головокружіння, втома, сонливість, порушення сну, зниження працездатності, загальна слабкість) переважали в дітей, у яких виявили H.pylori. Збільшення розмірів підшлункової залози було у третини хворих, змінена ехогенність — у 28,8 %, нечіткість контурів залози — у 23,6 % осіб. Підвищення активності α-амілази сироватки крові було виявлено у 44,8 % хворих. Змінений рівень діастази сечі спостерігався у 90 (45,4 %) інфікованих пацієнтів та у 36 (23,3 %) неінфікованих (р < 0,01). За результатами копрологічного дослідження виявлено зміни у 130 із 352 дітей (36,9 %), а саме: стеаторея відзначена у 27,4 %, креаторея — у 22,6 %, крохмаль у великій кількості — у 12,9 %, слиз — у 9,6 %, йодофільну та грибкову флору виявлено відповідно у 16,1 та 18,5 % дітей. Висновки. Понад половину дітей із гастродуоденальною патологією, за даними ретроспективного аналізу, мають порушення екзокринної функції підшлункової залози, що виявляються при застосуванні загальноприйнятих клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. При H.рylori-асоційованій патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту такі порушення реєструються частіше, у клінічній картині переважає больовий та церебрастенічний синдроми, особливо при ерозивно-виразкових ураженнях слизової оболонки гастродуоденальної зони. Це диктує необхідність поглибленого вивчення функції підшлункової залози у дітей із H.рylori-асоційованою патологією гастродуоденальної зони.