Педіатрична клініка Одеського національного медичного університету: якість невідкладної медичної допомоги дітям

Abstract

Мета роботи — обговорити питання підвищення якості невідкладної допомоги дітям при найбільш поширених захворюваннях. Матеріали та методи. Якість медичної допомоги включає 6 показників: ефективність, обґрунтованість, економічна доступність, прийнятність/зосередженість на пацієнта, рівність, безпека. Результати. У педіатричній клініці Одеського національного медичного університету (ОНМедУ) створений блок інтенсивного спостереження, основним завданням якого є надання невідкладної допомоги дітям, які потребують моніторингу дихання та серцевої діяльності, проведення кисневої терапії та регідратаційної терапії великого об’єму. У клініці діє система сортування пацієнтів за тяжкістю стану з урахуванням даних обстеження і пульсоксиметрії. Запорукою ефективності медичної допомоги є локальні протоколи, розроблені на принципах доказової медицини; всі ліки, включені в них, входять у Лист необхідних ліків Всесвітньої організації охорони здоров’я. Прийнятність медичної допомоги визначають пацієнторієнтовані технології: спільне перебування матері та дитини; перевага надається оральній регідратації, а не внутрішньовенному введенню рідини; мінімізація болю і відмова від внутрішньом’язових ін’єкцій; зволоження повітря навколо пацієнта та ін. Середня тривалість перебування у блоці інтенсивного спостереження — 2 дні. Культура безпеки пацієнтів є пріоритетом і включає в себе: зміну ставлення співробітників до медичної безпеки; виявлення тригерів і ризиків медичної допомоги; виявлення медичних помилок і промахів; використання безпечних технологій і простих алгоритмів дій; навчання медичного персоналу. Було проведено більше 40 лекцій і практичних занять для медичного персоналу, включаючи тренінги на манекенах Code Blue. Висновки. Заходи, спрямовані на підвищення якості невідкладної медичної допомоги дітям в педіатричній клініці ОНМедУ, включають: 1) організацію блоку інтенсивного спостереження і його оснащення сучасним обладнанням для діагностики та лікування дітей; 2) сортування пацієнтів за тяжкістю стану за об’єктивними критеріями; 3) скорочення термінів госпіталізації; 4) стандартизацію медичної допомоги шляхом розробки локальних протоколів на принципах доказової медицини; 5) підвищення прийнятності медичного обслуговування за рахунок впровадження технологій, орієнтованих на пацієнта; 6) впровадження культури безпеки пацієнта; 7) постійне навчання медичного персоналу.