Оптимізація проведення фотоактивованої дезінфекції тканин пародонта за допомогою розробленої опромінюючої насадки

Abstract

Мета: провести аналіз сучасних насадок для опромінення тканин пародонта, що застосовуються для фотоактивованої дезінфекції, визначити позитивні та негативні якості наявного обладнання, на основі отриманих даних розробити та виготовити насадку, яка б дала можливість ефективнішого застосування в курації генералізованих захворювань пародонта.Матеріали та методи. На основі аналізу даних нами була розроблена схема насадки, яка дає змогу обробляти ділянки пародонта в ділянці 4–6 зубів, рівномірно розподіляє необхідну потужність лазерного випромінювання, та дає змогу працювати в важкодоступних ділянках порожнини рота. Також була розраховані необхідні параметри які дозволять отримати пляму лазерного випромінювання з заданими характеристиками. Внаслідок чого була виготовлена насадка власної конструкції. Було проведено експеримент, де фіксувався час затрачений на процедуру фотоактивованої дезінфекції в пацієнтів з генералізованими захворюваннями пародонту (пародонтит першого ступеня) , в якому були використані зразки трьох основних видів насадок, та власне розроблена нами насадка.Результати. Було розроблено,сконструйовано та виготовлено насадку для опромінення тканин пародонта. Проведено експеримент, де фіксувався час затрачений на процедуру фотоактивованої дезінфекції в пацієнтів з генералізованими захворюваннями пародонту (пародонтит першого ступеня) , в якому були використані зразки трьох основних видів насадок, та власне розроблена нами насадка. В результаті розрахунків були отримані наступні дані: на обробку однієї пародонтальної кишені з використанням насадки першого типу було затрачено в середньому 120 секунд; на обробку пародонтальної кишені з використанням насадки другого типу – 58 секунд; обробка насадкою третього типу в середньому займала 68 секунд. Обробка ж пароднотальної кишені сконструйованоюнами насадкою займала 34 секунди, що на 41 % швидше від найефективнішої доступної насадки другого типу.Висновок: сконструйована нами насадка дозволяє значно скоротити час проведення сеансу фотоактивованої дезінфекції та розширити внаслідок цього сферу застосування даного методу. Ми бачимо перспективу застосування даної методики для лікування та профілактики захворювань пародонту, включивши фотоактивовану дезінфекцію в протокол професійної гігієни порожнини рота для всіх груп пацієнтів. Дослідження ефективності даного впливу на разі тривають.Ключові слова: Пародонт, фотоактивована дезінфекція, насадка, фотосенсибілізатор