Abstract
У статті розглядається проблема поєднаного перебігу кислотозалежної патології шлунково-кишкового тракту та цукрового діабету (ЦД). Акцентовано увагу на тому, що в переважній більшості випадків лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби і пептичних виразок у хворих на цукровий діабет слід проводити не у вигляді монотерапії інгібітором протонної помпи, а комплексно і диференційовано, з урахуванням етіологічних і патогенетичних особливостей розвитку даної патології. При виборі компонентів схеми потрійної терапії або квадротерапії для ерадикації H.pylori у хворих на ЦД серед групи інгібіторів протонної помпи перевагу бажано віддавати пантопразолу (препарат Зованта). Пантопразол не вступає у конкурентні взаємини з кларитроміцином — основним антибіотиком у складі антихелікобактерної терапії. Антихелікобактерна терапія на основі пантопразолу знижує ймовірність виникнення побічних ефектів і підвищує ефективність лікування.
Highlights
The article considers the problem of the combined course of acid-related disorder
The attention is paid to the fact
Pantoprazole does not interact with clarithromycin
Summary
Акцентировано внимание на том, что в подавляющем большинстве случаев лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пептических язв у больных сахарным диабетом следует проводить не в виде монотерапии ингибитором протонной помпы, а комплексно и дифференцированно, с учетом этиологических и патогенетических особенностей развития данной патологии. Краеугольным камнем лечения кислотозависимой патологии у больных СД является антисекреторная фармакотерапия, которая обязательно должна проводиться с учетом инфицированности H.pylori, приема потенциально ульцерогенных препаратов и наличия неалкогольной жировой болезни печени в виде простого жирового гепатоза или неалкогольного стеатогепатита.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
