АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ТРАВМІ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА ОБОХ СТЕГОН

Abstract

Метою даної роботи було оцінити показники антиоксидантного захисту в тканинах серця, легень і печінки в динаміці після перенесення поєднаної травми грудної клітки та обох стегон. Встановлено, що поєднана травма грудної клітки та обох стегон супроводжувалася статистично значимим зменшенням активності супероксиддисмутази в тканинах легень і серця з 1 доби експерименту, досягаючи найнижчих значень, відповідно, через 3–7 і 7–14 діб посттравматичного періоду, стосовно контролю. У тканинах печінки спостерігали два пікових зниження активності СОД: через 7 (на 29,7 %) і 28 діб (на 25,3 %) (р<0,05). Активність каталази у тканинах легень і серця після нанесення експериментальної поєднаної травми грудної клітки та обох стегон змінювалась однаковою мірою: через 3 доби зростала на 30–33 %, тоді як через 28 діб зменшувалася в середньому на 32 % стосовно контролю. У тканинах печінки активність каталази статистично значимо перевищувала контрольні значення на 34,4 % через 7 діб досліду, тоді як через 28 діб її величина була нижчою від показників норми на 18,9 % (р<0,05).