Щодо визначення концепції побудови системи озброєння для потреб Збройних Сил України

Abstract

Створення основних зразків озброєння повинно відбуватися у рамках концепції побудови системи озброєння для потреб Збройних Сил України, яка враховує економічні, воєнно-політичні та природно-географічні умови України.На сьогодні вона може бути сформульована таким чином: «Система озброєння ЗС України повинна бути орієнтована на захист території держави від економічно значно переважаючого противника». На жаль, реалізація концепції в такому формулюванні потребує відмови від завищених амбіцій, що є дуже важким не тільки для старшого, але і для великої частини середнього покоління. Однак, це дозволить перейти від створення одиничних високовартісних зразків до масового виробництва більш дешевих зразків.Основними її принципами повинні стати:1. Асиметричний підхід до визначення пріоритетів розвитку ОВТ шляхом створення не аналогів, а зразків, що здатні їм протидіяти або унеможливлювати їх функціонування.2. Максимальне застосування у зразках ОВТ цивільних комплектуючих.3. Проведення операцій технічного обслуговування та ремонту постачальниками комплектуючих та перенесення ремонтного фонду на їх базу (відмова від складування запасних частин).4. Диверсифікація постачальників комплектуючих за умови повної поблочної уніфікації.5. Принцип гарантованого забезпечення 100% штатної потреби.Розробка нових зразків озброєння у рамках запропонованої концепції  дозволить вирішити, наприклад, проблему підвищення балістичного захисту легко- та важкоброньованої техніки.Показано, що проблема підвищення рівня балістичного захисту бойових броньованих машин виникає через відсутність концептуального підходу до їх бойового застосування, котрий має  базуватися на розумінні асиметричності війни з існуючим противником.Зазначено, що усі елементи бойової машини повинні функціонувати як система захисту особового складу (екіпажу) і озброєння в залежності від призначення зразка. Водночас, існуючий підхід має за мету забезпечити збереження усіх елементів зразка шляхом розташування їх в заброньовому просторі, що збільшує його об’єм і не дає змоги збільшити його товщину, через значне зростання маси. Це, у свою чергу, призводить до необхідності застосування легкосплавних, керамічних броньових матеріалів та їх комбінацій незважаючи на те, що їх ціна переважає вартість сталевої броні у десятки разів.