Abstract

Актуальность. Механизмы функционального взаимодействия желудка и щитовидной железы (ЩЖ) базируются на биологическом действии тиреоидных гормонов. Согласно европейским рекомендациям MAPS II, к предраковым состояниям желудка относятся атрофия и кишечная метаплазия (КМ) слизистой оболочки желудка (СОЖ). Цель: оценить структурно-функциональные изменения паренхимы ЩЖ у больных с предраковыми состояниями желудка. Материалы и методы. Исследование проведено у 44 больных с предраковыми состояниями желудка. Среди обследованных больных было 32 (72,7 %) женщины и 12 (27,3 %) мужчин в возрасте от 33 до 76 лет, в среднем (59,7 ± 1,7) года. Верхнюю эндоскопию выполняли с использованием системы EVIS EXERA III с гастроскопом Olympus 190 (Япония). По результатам эндоскопического исследования пациенты были распределены на группы: I группа — 11 больных с атрофией СОЖ без КМ; II группа — 13 пациентов с атрофией СОЖ с КМ, ограниченной антральными отделом или телом желудка; III группа — 8 человек с диффузной КМ на фоне атрофии СОЖ. Группы были репрезентативны по возрасту и полу. Всем обследованным проводилось сонологическое исследование ЩЖ на ультразвуковом сканере Toshiba Xario (Япония) с использованием мультичастотного линейного трансдюсера с частотой 5–12 МГц. Для оценки функционального состояния ЩЖ в сыворотке крови определяли уровень тиреоглобулина и тиреотропного гормона иммуноферментным методом. Результаты. Установлено существенное увеличение частоты диффузных и очаговых изменений в ЩЖ у пациентов с диффузным распространением КМ в желудке (p < 0,05), что подтверждено корреляционной связью частоты КМ тела и антрального отдела желудка с наличием узлов в ЩЖ (r = 0,44, p = 0,003 и r = 0,40, p = 0,006 соответственно). В то же время увеличение частоты очаговых гиперплазий СОЖ ассоциировалось с неровностью контуров ЩЖ (r = 0,41, p = 0,03) и увеличением плотности капсулы ЩЖ (r = 0,49, p = 0,04), что является признаками хронического воспалительного процесса. Распространение КМ сопровождалось увеличением уровня тиреоглобулина в более чем 3 раза (р = 0,0134). При этом содержание тиреотропного гормона достоверно снижалось по мере углубления перестроечных изменений СОЖ (р = 0,0474), а установленная корреляционная связь уровня этого гормона с наличием КМ в теле желудка (r = –0,46, р < 0,05) свидетельствует о необходимости дальнейшего изучения роли гормонов ЩЖ в развитии предраковых состояний желудка. Выводы. У больных с предраковыми состояниями желудка наблюдается высокая частота структурных изменений паренхимы ЩЖ (81,8 %) как диффузного (75,0 %), так и очагового (43,2 %) характера. Распространение КМ СОЖ коррелирует со структурными изменениями паренхимы ЩЖ, что сопровождается достоверным увеличением содержания тиреоглобулина и снижением уровня тиреотропного гормона в сыворотке крови. Частота структурных изменений ЩЖ увеличивается по мере углубления перестроечных изменений желудка, что подтверждается положительной корреляционной связью между изменениями структуры ЩЖ и наличием ксантом СОЖ, которые являются маркерами предраковых состояний СОЖ (r = 0,52, p = 0,03).

Highlights

  • The mechanisms of the functional interaction of the stomach and thyroid gland are based on the biological action of thyroid hormones

  • Структурно-функціональний стан щитоподібної залози у пацієнтів із передраковими станами шлунка

  • Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті

Read more

Summary

ГАСТРОЕНТЕРОЛОГIЯ GASTROENTEROLOGY

Патологія верхніх відділів травного каналу / Pathology of Upper Gastrointestinal Tract. Структурно-функціональний стан щитоподібної залози у пацієнтів із передраковими станами шлунка. Механізми функціональної взаємодії шлунка та щитоподібної залози (ЩЗ) пояснюються біологічною дією тіреоїдних гормонів. Згідно з європейськими рекомендаціями MAPS II, серед передракових станів виділяють атрофію та кишкову метаплазію (КМ) слизової оболонки шлунка (СОШ). Мета: оцінити структурно-функціональні зміни паренхіми ЩЗ у хворих із передраковими станами шлунка. Дослідження проведено у 44 хворих із передраковими станами шлунка, серед обстежених хворих були 32 (72,7 %) жінки та 12 (27,3 %) чоловіків віком від 33 до 76 років, у середньому (59,7 ± 1,7) року. Взаємозв’язок захворювань шлунка та щитоподібної залози (ЩЗ) відомий ще з початку XX століття, коли механізми функціональної взаємодії пояснювалися біологічною дією тіреоїдних гормонів [1]. Рання поява атрофічних змін шлунка найхарактерніша для автоімунного гастриту, який часто виникає в осіб, які мають не тільки перніціозну анемію, але й інші автоімунні захворювання. Мета роботи: оцінити структурно-функціональні зміни паренхіми ЩЗ у хворих із передраковими станами шлунка

Матеріали та методи
Аденома ЩЗ**
Findings
Ущільнена капсула ЩЗ
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call