Abstract

Однією із найцікавіших течій сучасного ювелірного та декоративного мистецтва є використання у виробах мінералів природних форм — необроблених взагалі або частково оброблених. Здебільшого до таких прийомів звертаються самостійні митці та невеликі ювелірні майстерні, натомість масове виробництво прикрас базується на усталених тенденціях однаково огранених каменів. Митці, які виготовляють прикраси із бісеру, перейняли цю тенденцію від художників-ювелірів. Для традиційних технік бісероплетіння до початку ХХІ століття залучення необроблених мінералів не здійснювалося; натомість саме міленіум став своєрідним початком до зародження нової тенденції. У всьому світі з’являються розкішні колекції, які перебувають на межі декоративного і ювелірного мистецтва. Розвиток мережі інтернет створив безмежні бази для навчання та натхнення, завдяки яким прийоми роботи із необробленими мінералами в поєднанні з бісером стали загальновідомими. Звернення до мінералів природних форм демонструє зміну світогляду митців — від прагнення максимально прилаштувати природний матеріал під свої потреби до уміння знайти художню концепцію виробу, яка б максимально розкривала красу матеріалів без штучного втручання у їх форму та фактуру. В даній статті проаналізовано принципи використання мінералів природних форм у виробах із бісеру. Такі візуальні концепції втілюють потужний змістовний пласт: ідеї екологізації, усвідомлення потужності стихій та, водночас, беззахисності природи, набувають все більшого поширення у цивілізованому світі. Варварське споживання природних ресурсів повільно поступається місцем відновлюванню. Водночас для української культури мистецтво бісероплетіння є одним із найвідоміших та найбільш знакових. Розглядаються історичні аспекти становлення бісероплетіння на вітчизняних теренах. Висвітлено таку проблематику, як виховна функція декоративного мистецтва. Мистецтво виготовлення прикрас, як одне із найбільш поширених й найбільш затребуваних у всьому світі, увібрало у себе своєрідну виховну функцію — демонстрацію краси природи у її дикому, неприборканому стан; а мистецтво виготовлення прикрас із бісеру демонструє пластичність й багатогранність цього матеріалу. Напочатку ХХІ століття набуває поширення напрям виготовлення оправ із бісеру у поєднанні з крупними скляними або мінеральними намистинами, перлинами, металом та ін.. На території України поступ залучення мінералів природних форм розпочався із запізненням, проте нині дана тенденція набула надзвичайного поширення. Ця стаття пропонує до розгляду вироби української майстрині «Baronessainred», яка створює бісерні прикраси із залученням різноманітних мінералів. Варто зазначити, що стаття є продовженням циклу статей, присвячених тенденції використання мінералів необроблених форм у ювелірному і декоративному мистецтві.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call