Цільовий температурний менеджмент у комплексі інтенсивної терапії важкої черепно-мозкової травми

Abstract

Актуальність. Гіпертермія викликає церебральне пошкодження і погіршує неврологічне відновлення при важкій черепно-мозковій травмі (ЧМТ). Метою роботи було вивчення неврологічних наслідків у пацієнтів з тяжкою ЧМТ та рефрактерною к фармакологічній корекції гіпертермією при використанні цільового температурного менеджменту з залученням езофагеального охолоджувального пристрою в комплексі інтенсивної терапії порівняно з групою контролю. Матеріали та методи. Обстежено 20 пацієнтів віком від 23 до 54 років із діагнозом «важка ЧМТ». Пацієнти були розподілені на 2 групи: пацієнтам I групи (n = 10) здійснювався стандартний комплекс інтенсивної терапії, що базується на міжнародних рекомендаціях щодо менеджменту важкої ЧМТ (2007, 2016 рр.); у II групі (n = 10) у стандартний комплекс інтенсивної терапії було включено цільовий температурний менеджмент (ЦТМ) за допомогою гіпотерма «Blanketrol II» (CSZ, США) і езофагеального пристрою для охолодження (Esophageal Cooling Device, ACT, США) з метою досягнення нормотермії у діапазоні 36,5–37 °С. У всіх пацієнтів оцінювався неврологічний статус за шкалою коми Глазго на наступних етапах: початково, на 5-ту, 10-ту добу та на момент виписки з лікувального закладу. Наслідки перенесеної ЧМТ визначалися за шкалою СРС (Сerebral Performance Categories), з оцінкою максимального балу при знаходженні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) та на момент виписки з лікувального закладу. Результати. Аналіз динаміки неврологічного відновлення при виписці з лікувального закладу виявив достовірне поліпшення в групі пацієнтів із застосуванням ЦТМ, що знайшло відображення у середньому значенні за шкалою коми Глазго 13,50 ± 1,36 бала порівняно з 11,5 ± 1,8 бала в контрольній групі (p < 0,05). При аналізі кращих значень за шкалою СРС в період знаходження пацієнтів в умовах ВРІТ добре неврологічне відновлення, що відповідало СРС 1–2, було отримано у 20 та 50 %, погане на рівні СРС 3–4 — у 70 і 50 % пацієнтів у контрольній та групі із застосуванням ЦТМ відповідно. При виписці з лікувального закладу неврологічне відновлення на рівні СРС 1–2 було виявлено у 30 % порівняно з 80 %, на рівні СРС 3–4 — у 70 % порівняно з 20 % пацієнтів у контрольній і групі із застосуванням ЦТМ відповідно. Міжгрупові відмінності середніх значень за шкалою СРС на момент виписки з лікувального закладу мали вірогідний характер та становили 2,90 ± 0,94 і 2,00 ± 0,77 (Р = 0,02) в контрольній і основній групах відповідно. Висновки. Використання цільового температурного менеджменту з метою забезпечення нормотермії створює сприятливі умови для більш повного відновлення порушених неврологічних функцій після важкої черепно-мозкової травми.