Небажані ефекти базисної терапії у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму

V.M Dudnyk,K.V Khromykh

doi:10.22141/2224-0551.3.63.2015.75191

Abstract

Мета роботи — визначити наявність небажаних ефектів базисної терапії у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму (БА).Матеріали та методи. Обстежено 224 дитини з алергічною БА віком від 6 до 17 років із визначенням вмісту гомоцистеїну та судинного ендотеліального фактора росту, проведенням ультрасонографії сонної та плечової артерій на апараті Philips HD11 XE у В-режимі з кольоровим допплерівським картуванням потоків.Результати. Порівнюючи показники вмісту гомоцистеїну та судинний ендотеліальний фактор росту у дітей, хворих на БА, залежно від наявності базисної протизапальної терапії (БПЗТ), нами було встановлено, що їх уміст вірогідно нижчий у дітей, які не отримували БПЗТ (р < 0,05). Лікування середніми та високими дозами інгаляційних глюкокортикоїдів є чинником ризику підвищення вмісту гомоцистеїну (ОR 1,504; 95% CI 1,141–7,519 та ОR 2,456; 95% CI 1,427–29,343 відповідно). Вміст судинного ендотеліального фактора росту вірогідно підвищується при застосуванні низьких (OR 1,385; 95% CI 1,117–4,602) та середніх (OR 2,462; 95% CI 1,200–30,275) доз інгаляційних глюкокортикоїдів. Потовщення комплексу інтими-медії понад 0,9 мм (OR 1,157; 95% CI 1,080–4,777) не мало дозозалежного ефекту.

Highlights

Встановлено, що вірогідність збільшення вмісту гомоцистеїну та VEGF вища при застосуванні Інгаляційні глюкокортикоїди (ІГК), ніж при використанні антагоністів лейкотрієнових рецепторів
Вірогідність його підвищення була вищою при застосуванні комбінації ІГК з антагоністами лейкотрієнових рецепторів, ніж при використанні ІГК із 2-агоністами тривалої дії
Що стосується зростання вмісту VEGF понад 431,66 [238,04–658,09] пг/мл, то він вірогідно підвищується при застосуванні низьких та середніх доз ІГК

Summary

Ступінь тяжкості персистуючої БА

Примітки: * — р < 0,001 — різниця вірогідна щодо показників здорових дітей; ** — р < 0,05 — різниця вірогідна щодо групи порівняння. Вміст біохімічних маркерів ендотеліальної дисфункції у хворих на БА залежно від тривалості застосування БПЗТ (М ± m). Примітки: * — р < 0,001 — різниця вірогідна щодо показників здорових дітей; ** — р < 0,05 — різниця вірогідна щодо показників основної групи; *** — р < 0,05 — різниця вірогідна щодо показників пацієнтів, які застосовували ІГК понад 5 років. Вміст біохімічних маркерів ендотеліальної дисфункції залежно від виду простої БПЗТ (М ± m)

Види БПЗТ

Біохімічні маркери

Доза інгаляційного глюкокортикоїда

Показники УСГ

Materials and Methods

Results