Abstract
У статті розкриваються особливості розвитку пізньоримської дипломатії Юстиніана І у відносинах з Сасанідським Іраном. Автор статті аналізує наступність дипломатичної традиції, що формувалась у Римській імперії від початку взаємодії з іранськими царями у ІІІ ст. Розглядається практика обміну посольствами у мирний і воєнний час, укладання угод та їх стандартні умови. Особлива увага приділяється ролі римських грошових субсидій, як стабілізаційного фактору у відносинах двох імперій. Автор також аналізує обставини укладання та зміст «Вічного миру» (532 р.) та «П’ятдесятилітнього миру» (562 р.).
Highlights
Східна Римська імперія й Іран часто знаходились у стані війни, намагаючись переділити прикордонні регіони, але не меншу роль в їх відносинах відігравала дипломатія.
РИМСЬКА ДИПЛОМАТІЯ У ВІДНОСИНАХ З ІРАНОМ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА І (527-565)
Відносини Римської імперії та Ірану Сасанідів тривалий час привертали увагу дослідників.
Summary
Східна Римська імперія й Іран часто знаходились у стані війни, намагаючись переділити прикордонні регіони, але не меншу роль в їх відносинах відігравала дипломатія. РИМСЬКА ДИПЛОМАТІЯ У ВІДНОСИНАХ З ІРАНОМ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА І (527-565) Відносини Римської імперії та Ірану Сасанідів тривалий час привертали увагу дослідників. Протягом військового конфлікту в обох державах відбулася зміна правителів: у Константинополі місце імператора Юстина І (518-527) зайняв Юстиніан І (527-565), а в Ірані після шаха Кавада (488-531) до влади прийшов його син Хосров І Ануширван (531-579).
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
