Abstract

У статті розкриваються особливості розвитку пізньоримської дипломатії Юстиніана І у відносинах з Сасанідським Іраном. Автор статті аналізує наступність дипломатичної традиції, що формувалась у Римській імперії від початку взаємодії з іранськими царями у ІІІ ст. Розглядається практика обміну посольствами у мирний і воєнний час, укладання угод та їх стандартні умови. Особлива увага приділяється ролі римських грошових субсидій, як стабілізаційного фактору у відносинах двох імперій. Автор також аналізує обставини укладання та зміст «Вічного миру» (532 р.) та «П’ятдесятилітнього миру» (562 р.).

Highlights

  • Східна Римська імперія й Іран часто знаходились у стані війни, намагаючись переділити прикордонні регіони, але не меншу роль в їх відносинах відігравала дипломатія.

  • РИМСЬКА ДИПЛОМАТІЯ У ВІДНОСИНАХ З ІРАНОМ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА І (527-565)

  • Відносини Римської імперії та Ірану Сасанідів тривалий час привертали увагу дослідників.

Read more

Summary

Introduction

Східна Римська імперія й Іран часто знаходились у стані війни, намагаючись переділити прикордонні регіони, але не меншу роль в їх відносинах відігравала дипломатія. РИМСЬКА ДИПЛОМАТІЯ У ВІДНОСИНАХ З ІРАНОМ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА І (527-565) Відносини Римської імперії та Ірану Сасанідів тривалий час привертали увагу дослідників. Протягом військового конфлікту в обох державах відбулася зміна правителів: у Константинополі місце імператора Юстина І (518-527) зайняв Юстиніан І (527-565), а в Ірані після шаха Кавада (488-531) до влади прийшов його син Хосров І Ануширван (531-579).

Objectives
Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call