НАУКОВА СПАДЩИНА ВАСИЛЯ КАРАЗІНА ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ Й ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (до 250-річчя від дня народження)

Abstract

Від народження Василя Каразіна (1773–1842) минуло 250 років, але його наукова спадщина зберігає цінність і актуальність для вирішення сучасних завдань. Так, у контексті завдань повоєнної відбудови економіки України є важливими, зокрема, його ідеї зміцнення національного господарства на основі розвитку і технологічної модернізації виробництва, захисту внутрішнього ринку і заохочення промислової переробки аграрної сировини, стимулювання інновацій і вдосконалення освіти для модернізації і підвищення конкурентоспроможності економіки, урахування екологічних параметрів і спрямування господарської діяльності на зменшення негативного впливу кліматичних змін.Розкрито такі основні напрями державної і громадської діяльності В. Каразіна: 1) розроблення реформ державного управління, земельної власності й землекористування, інституційного забезпечення свободи економічної діяльності й розвитку підприємництва, засобів зміцнення курсу національної грошової одиниці й стабілізації грошового обігу; 2) обґрунтування значення освіти, науки та інноваційної діяльності як рушіїв економічного розвитку і суспільного прогресу; розроблення законодавчо-нормативної бази для створення системи народної освіти і забезпечення доступу до знань усіх верств суспільства; ініціювання й організаційне забезпечення створення Харківського університету як осередку підготовки національної науково-технічної еліти; 3) організація і популяризація експериментально-дослідницької діяльності задля технологічної модернізації аграрного виробництва, розвитку місцевої промисловості, підвищення народного добробуту; заснування Філотехнічного товариства; упровадження принципів безвідхідного виробництва в сільському господарстві на основі авторських експериментальних розробок і використання новітніх технологій.Аргументовано, що, розробляючи заходи економічної політики, орієнтованої на збереження, ефективне використання і примноження природно-господарського потенціалу, передбачивши зростаючу роль знань у суспільному розвитку, Василь Каразін став провісником людиноцентричної економічної парадигми. Його новаторська господарська, науково-просвітницька і громадська діяльність мають слугувати орієнтиром для сучасної національної еліти України.