Магнітно-резонансна томографія в плануванні ендоскопічного доступу для денервації поперекових дуговідросткових суглобів

Abstract

Метою дослідження є визначення координат вимірів на підставі магнітно-резонансної томографії з метою удосконалення ендоскопічного доступу для денервації поперекових дуговідросткових суглобів. Матеріал і методи. Проаналізовано магнітно-резонансні томограми (потужність магнітного поля в 1,5 та 3,0 тесли) у 13 пацієнтів (5 чоловіків та 8 жінок віком від 29 до 78 років, середній вік — 57,8 року) з остеохондрозом та клінічно значущим синдромом спондилоартралгії поперекового відділу хребта. Дослідження проводилось у режимах Т1, Т2, Т2fs (жиропригнічення). Виміри для планування доступу здійснювали за допомогою програми RadiAnt DICOM Viewer 1.9.16. Результати дослідження. У міжфасціальних просторах для виконання малоінвазивного доступу в режимах Т1, Т2 та Т2fs кут нахилу тубусу ендоскопа в аксіальній проекції становив від 69,4 до 84,3°, а в сагітальній — від 9,2 до 15,7°. Відступ від верхнього краю остистого відростка в поперечному напрямку становив від 36 до 57 мм. У 3 пацієнтів (23 %) в аксіальних та коронарних проекціях на рівні сегментів L4–L5 та L5–S1 медіальні гілочки візуалізувались у місці їх відходження від спинномозкових нервів, а в 10 пацієнтів (77 %) візуалізація чітко не визначалася. Висновки. Визначення координат за даними магнітно-резонансної томографії за допомогою програми RadiAnt DICOM Viewer 1.9.16 на кісткових орієнтирах суттєво зменшує час на виділення нервів та запобігає додатковому травмуванню підлеглих м’яких тканин, а як метод нейровізуалізації на певних зрізах в аксіальній Т2 та коронарній Т2fs проекціях допомогає візуалізувати медіальні гілочкі задніх гілок спинномозкових нервів у 23 % випадків.