ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК В ПЕРІОД ГЕСТАЦІЇ, ЩО ЗУМОВЛЕНІ ТРИВОЖНІСТЮ

Abstract

Природні фізіологічні, соматичні зміни, що виникають в жінок у зв’язку з вагітністю, створюють фон, на якому легко розвиваються нервово-психічні розлади.Мета дослідження – охарактеризувати функціональні порушення психоемоційного стану в жінок у період вагітності в контексті тривожності.Матеріали і методи. Обстежено 392 вагітні у ІІ та ІІІ триместрах. Індивідуально-психологічні особливості та їх психоемоційний стан досліджували з використанням комплексу психодіагностичних методів: особистісний опитувальник інституту Бехтерєва, шкала Спілбергера–Ханіна, тест САН. Варіаційно-статистичну обробку результатів здійснювали з використанням програм аналізу “STATISTICA6.0”.Результати досліджень та їх обговорення. На основі оцінки тесту САН встановлено, що у 268 (68,37 %) вагітних мало місце зниження активності. У 209 (52,91 %) жінок були зменшені показники самопочуття та у 76 (19,36 %) – настрою. Знижене самопочуття у поєднанні з такою активністю встановлено у 47,96 % обстежених жінок, а всіх показників – у 16,58 %. При оцінці показників САН з урахуванням рівня ситуативної тривожності (СТ) встановлено статистично достовірно (р<0,05) нижчий рівень самопочуття, активності та настрою у вагітних із високим та середнім рівнями СТ порівняно з відповідними показниками жінок із низьким рівнем СТ. Також показники за тестом САН були статистично достовірно (р<0,05) меншими у вагітних із високим рівнем особистісної тривожності (ОТ) порівняно з відповідними показниками вагітних із середнім та низьким її рівнями.Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про негативний вплив зростання тривожності на показники функціонального стану вагітних, а саме, самопочуття, активності та настрою, що підтверджуються наявністю статистично достовірної (р<0,05) різниці та кореляційним взаємозв’язком як ОТ, так і СТ із показниками САН.