Формоутворення періостального регенерату після діафізарного перелому за порівняльними даними ультрасонографії та рентгенографії

Abstract

Мета роботи: дослідити форму та ехогенний стан тканин у навколовідламковій зоні після діафізарного перелому шляхом ультрасонографії та прослідкувати їх зв’язок із новоутвореним кістковим регенератом на рентгенологічному зображенні. Матеріали та методи. Ультрасонографічне дослідження проведено у 25 постраждалих із діафізарними переломами плеча (13), гомілки (4), стегна (8) на 2-гу — 21-шу добу після травми сонографом Tosiba Aplio-500 з лінійним датчиком 5–12 Гц. Результати. Основним феноменом, що був виявлений, була наявність біля кінців відламків анехогенної веретеноподібної зони, що візуалізувалася у більшості досліджених. Цю зону ми назвали зоною фібрин-кров’яного згустка. У 8 хворих з переломом плечової кістки проведено порівняння розмірів та форми зони фібрин-кров’яного згустка з відповідними параметрами новоутвореного періостального кісткового регенерату. Ультрасонографія в режимі відеозапису дала нам змогу отримати інформацію щодо об’ємної деформації фібрин-кров’яного згустка, пов’язану з переміщенням відламків у процесі функціональних навантажень. Так, при ізометричних напруженнях м’язів плеча відбувалися переміщення кінців відламків, які супроводжувалися одночасно зміною форми зовнішнього контура фібрин-кров’яного згустка. Висновки. Ультрасонографія дозволяє оцінити форму та розміри навколо відламкової гематоми або фібрин-кров’яного згустка, що знаходиться в стані організації, а також установити характер його деформацій в реальному часі при навантаженнях. Зазвичай, зовнішній контур фібрин-кров’яного згустка має дугоподібну форму, що відокремлює його від оточуючих окістя і м’язів. Підтверджено той факт, що гематома та фібрин-кров’яний згусток протягом першого тижня після травми має анехогенну структуру, а ехогенні включення з’являються після вказаного терміну і частіше по периферійній зоні. Форма та розміри фібрин-кров’яного згустка наближаються до відповідних параметрів періостального кісткового регенерату. Це дає підставу вважати, що фібрин є специфічним середовищем, на основі якого утворюється нова кістка.