Вплив гонартрозу на перебіг і ефективність лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Abstract

Актуальність. Гонартроз (ГА) у хворих на варикоз вен нижніх кінцівок (ВВНК) зустрічається частіше, ніж в популяції, а дегенеративні зміни колінних суглобів погіршують перебіг такої судинної патології. Мета: оцінити вплив ГА на перебіг та ефективність хірургічних методів лікування ВВНК, виділити прогностичні критерії. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 302 хворі (75 чоловіків і 227 жінок віком 29–72 роки), 16 % з яких раніше перенесли флеботромбоз, а частота II, III, IV, V і VI класів венозної недостатності становила 10, 14, 37, 16 і 23 %. Ендовенозну лазерну коагуляцію виконано 263 пацієнтам, 39 — традиційну флебектомію або лігування перфорантів. Результати. ГА діагностовано у 18 % від числа хворих на ВБВ ніг, частіше у чоловіків більш старших вікових груп, із залученням до процесу великої підшкірної вени, з приустєвим її розширенням і поєднанням з артеріосклерозом судин нижніх кінцівок, що супроводжується більш вираженими класами венозної недостатності, при цьому на клініко-лабораторні прояви варикозу чинять вплив стадія захворювання, зміни рогів менісків, наявність і ступінь вираженості субхондрального склерозу, остеокістозу, синовіту, кіст Бейкера, інтраартикулярных тіл Штайді та Гоффа, а ефективність результатів лікувальних хірургічних заходів у хворих на ГА гірше, причому повна оклюзія вени за місяць після ендовенозної лазерної абляції спостерігається в 2,8 раза рідше, а число ускладнень в 7,3 раза частіше, що визначається субхондральним склерозом, остеоузурами, кістами Бейкера й внутрішньосуглобовими тілами Гоффа. Висновки. Наявність ГА є чинником ризику тяжкого перебігу варикозу вен ніг, прогнознегативним чинником відносно ефективності хірургічного лікування цього захворювання і числа ускладнень.