Проблема гастроптозу як прояву недиференційованої дисплазії сполучної тканини у практиці дитячого гастроентеролога

Abstract

Авторами описано клінічні випадки захворювань на недиференційовану дисплазію сполучної тканини у дівчаток віком 10 і 15 років. Дана патологія є досить поширеною, оскільки має чимало клініко-морфологічних і вісцеральних проявів, але діагностується та встановлюється досить рідко. На її основі формуються хронічні захворювання, виникає асоційована патологія. Наведено детальні клінічні описи випадків підтвердженого гастроптозу (опущення шлунка) як одного з вісцеральних проявів недиференційованої дисплазії сполучної тканини, лабораторні та інструментальні обстеження, що дозволяють діагностувати дану патологію. Гастроптоз спостерігається у дітей із вираженою астенічною статурою, а саме з витягнутими пропорціями тіла, значною худорлявістю, малим обсягом грудної клітки, вузькістю плечей. Це обумовлено тим, що у людей такого типу м’язи і зв’язковий апарат розвинені слабо, тому вони не здатні витримувати покладені на них навантаження, наслідком чого стає ціла низка проблем, у тому числі опущення шлунка, кишечника та інших внутрішніх органів. Причин опущення шлунка є досить багато: природжена слабкість сполучної тканини, захворювання матері під час вагітності, хірургічні втручання, різка втрата маси тіла внаслідок захворювань або дієт, які призводять до виникнення дефіциту вітамінів і білків в організмі, регулярне переїдання, вживання неякісної або занадто «важкої» їжі, часте вживання газованих напоїв, подовження брижі товстої кишки, що веде до зміщення спочатку кишечника, а надалі й шлунка. Знання клінічних проявів і особливостей перебігу недиференційованої дисплазії сполучної тканини дозволить вчасно діагностувати дану патологію та допоможе більш повноцінно надавати медичну допомогу таким пацієнтам, проводити їх реабілітацію, психологічну адаптацію, а також попередити ранній розвиток інвалідизації.