Abstract
Нами було обстежено 56 хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями різного ступеня вираженості больового синдрому, в сироватці крові яких спектрофотометричним методом визначено базовий вміст глутамату, аспартату та гамма-аміномасляної кислоти для вивчення їх впливу на формування і вираженість больового синдрому. В даній роботі показано, що у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями з найбільш вираженим больовим синдромом відзначається найбільш значущі зміни вмісту нейроамінокислот, а саме зростання рівня глутамату, зменшення рівня гальмівних амінокислот, зокрема гамма-аміномасляної кислоти, при порівнянні з контролем, що свідчить про неефективність гальмівних механізмів у даної категорії пацієнтів. Необхідним є подальше вивчення особливостей нейроамінокислотного дисбалансу у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями для розробки диференціально-діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу та нових шляхів лікування.
Highlights
We have examined 56 patients with drug-resistant tory neuroaminoacids, in particular, gamma-aminobutyric acid facial sympathalgia, different clinical course and severity of the compared to controls that could suggest the failure of inhibitory pain syndrome
В данной работе покараженности болевого синдрома, у которых спектрофотоме- зано, что у пациентов с фармакорезистентными лицевыми трическим методом определяли содержание нейроаминокис- симпаталгиями с наиболее выраженным болевым синдромом лот: глутамата, аспартата и гамма-аминомасляной кислоты в отмечаются самые значимые изменения в содержании нейроаминокислот, проявляющиеся в увеличении уровня глутамата и уменьшении уровня тормозных аминокислот, а именно гамма-аминомасляной кислоты, по сравнению с контролем, что свидетельствует о неэффективности тормозных механизмов у данной категории пациентов
Summary
У даній роботі базовий вміст глутамату, аспартату та ГАМК у сироватці крові обстежених хворих було визначено методом високовольтного електрофорезу з послідовним кількісним аналізом виділених фракцій спектрофотометричним методом [2] на спектрофотометрі СФ-46. Після електрофорезу смуги хроматографічного паперу було висушено у потоці повітря упродовж 1–2 годин (до зникнення запаху піридину), забарвлення робили нінгідрином. Колориметрування проводили при λ = 540 проти контролю (ділянка хроматографічного паперу, екстрагована спиртом). Кількісну оцінку вираженості больового синдрому проводили за допомогою візуальної аналогової шкали [6]. Серед досліджуваних пацієнтів було 29 (51,78 %) жінок та 27 (48,22 %) чоловіків віком від 26 до 58 років; середній вік обстежених хворих становив 36,1 ± 11,8 року. У контрольну групу увійшло 30 здорових осіб: серед них 15 (50 %) жінок і 15 чоловіків віком від 26 до 35 років, середній вік контрольної групи становив 27,50 ± 8,33 року. Перебіг хвороби у даної категорії пацієнтів було розцінено як фармакорезистентний, хворі отримували стандартні протибольові засоби, такі як налбуфін (10 мг н/н), анальгін (500 мг н/н) з димедролом (20 мг н/н) та карбамазепін (600–1200 мг/добу), габапентин (300– 600 мг/добу), що не мали вираженого терапевтичного ефекту. Всі обстежені хворі були стійкими до різних методів консервативного лікування
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
