МІГРАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Abstract

Великий геополітичний перерозподіл наприкінці минулого століття спричинив зміну уявлень про міграцію та її роль у розвитку постіндустріального суспільства. Саме тоді викристалізувалася безпекова парадигма сучасних міграційних процесів. Динаміка і наслідки міграції у світі формують об’єктивну потребу у виокремленні міграційної безпеки як незалежної складової системи національної безпеки і в її інституціональній формалізації. Понятійний плюралізм у сфері міграційної безпеки зумовлений неоднозначним трактуванням самого явища міграції та багатоаспектністю його прояву. Авторська позиція передбачає розуміння поняття міграційної безпеки як стану захищеності національних інтересів у сфері міграції від впливу реальних і потенційних загроз, забезпечення якого є пріоритетним завданням діяльності системи державних і недержавних інституцій, які вживають узгоджених заходів щодо реалізації та захисту цих інтересів. Важливими аспектами в дослідженнях міграційної безпеки є характер і вектори впливу міграційних процесів. Вплив залежить від виду і форми міграційної активності, типу суспільства відносно міграційного ресурсу (країни-донори, країни-реципієнти, транзитні країни, країни змішаного типу), рівня залежності від зовнішньої міграції, міри врегульованості цих процесів, ступеня резилентності соціоекономічних систем. Обґрунтовано, що безпековий потенціал України прямо пов'язаний з рівнем міграційних ризиків і загроз (поряд з іншими чинниками), а конкурентоспроможність економіки визначається її інтелектуально-кадровим потенціалом. «Вимивання» класу інтелектуалів призводить до відставання суспільства, зниження темпів зростання і соціального напруження. Україна є яскравим прикладом такої ситуації, а з початком повномасштабної війни міграційні ризики трансформувалися в реальні загрози. Мінімізація загроз і нарощування позитивних міграційних ефектів є необхідними компонентами політики забезпечення національної безпеки цивілізованих країн в умовах нестабільності. Цієї дуальності вимагають сучасні міграційно-гуманітарні кризи, які формують нові безпекові виклики у світі, а сама міграційна безпека набуває екзистенційного значення.