Вплив дифузного нетоксичного зоба на розвиток плацентарної недостатності, перебіг гестації та пологів

Abstract

Актуальність. При захворюваннях щитоподібної залози (ЩЗ), особливо за умов хронічного дефіциту йоду, спостерігаються суттєві порушення у функціонуванні системи «мати — плацента — плід», що призводить до ускладнень вагітності, пологів із загрозою здоров’ю потомства. Мета. Вивчення впливу йодиду калію в поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном у жінок із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) для корекції порушень у системі «мати — плацента — плід» під час вагітності. Матеріали та методи. Для оцінки стану вагітних за період 2012–2017 рр. обстежено 159 вагітних жінок і їхніх новонароджених, які сформували дві групи. До першої групи увійшло 79 вагітних із ДНЗ, які через різні причини не отримували йодиду калію та інші препарати. Другу групу сформували 80 жінок із ДНЗ, які отримували йодид калію (200 мкг/добу) в поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном. Результати. Хронічна фетоплацентарна недостатність зареєстрована в 21,1 % випадків, причому встановлено вірогідну відмінність у її частоті в обох групах обстежуваних жінок: 27,9 % у першій групі та 14,3 % у другій групі. Рівень тиреотропного гормону (ТТГ) новонароджених, які народилися від жінок першої і другої груп, вірогідно не відрізнявся та не перевищував нормальних показників (4,72 ± 1,22 мМО/л і 2,73 ± 1,01 мМО/л відповідно). Концентрація ТТГ у крові новонароджених другої групи була на 42,2 % нижчою, ніж у новонароджених першої групи. Висновки. Про сприятливий вплив прийому йодиду калію в поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном під час гестації на розвиток плода свідчить статистично значуще зменшення частоти внутрішньоутробних ускладнень у другій групі в порівнянні з першою групою дослідження: хронічної фетоплацентарної недостатності (14,3 і 27,9 % відповідно; р < 0,05) і хронічної внутрішньоутробної гіпотрофії плода (13,8 і 28,6 % відповідно; р < 0,05).