Abstract

У статті обґрунтовується актуальність проблеми національно-патріотичного виховання молоді в умовах військової агресії проти України. За цих умов українські громадяни змушені емігрувати до інших країн, серед яких одне із чільних місць за їх кількістю посідає Німеччина. Багато українських здобувачів початкової освіти завершили 2021/2022 та розпочали 2022/2023 навчальні роки в німецьких закладах освіти, вивчаючи основні дисципліни німецькою мовою з допомогою українських педагогів-асистентів.  Якщо навчальний компонент початкової освіти при цьому здебільшого реалізується, то питання виховання, зокрема й національно-патріотичного, при цьому часто потрапляють на другий план. У результаті емпіричного дослідження автори дійшли висновку, що найкраще в українських здобувачів початкової освіти в умовах тимчасової еміграції в Німеччину сформовано знанієвий показник національної самосвідомості, а найгірше сформовано поведінковий компонент. На цій основі автори наголошують на необхідності посиленої уваги до розвитку цих компонентів та їх показників у процесі впровадження системи виховних прийомів, спрямованих на розвиток національної самосвідомості українських дітей в Німеччині. До авторської системи включено 5 груп виховних прийомів: українознавчі, полікультурні, психолого-педагогічні, предметні та медійні прийоми.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call