Принципи та методи організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів - осіб з інвалідністю

Abstract

Людина завжди знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем та природою. У цьому контексті психологічні, фізичні та біологічні потреби людини повинні задовольнятися якнайкраще.Сади – це унікальні форми зв’язку людини з природою. Практика створення сенсорних садів у більшості країн світу досить успішна. Науковцями доведений позитивний терапевтичний вплив сенсорних садів на організм людини.У статті виявлено принципи та методи організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів, осіб з інвалідністю. До них було віднесено принцип доступності; принцип орієнтації на конкретну зону чуття; принцип рівноправного використання; принцип психо-емоційного спрямування.Аналіз досліджень даної тематики показав, що природне середовище покращує фізичне та емоційне здоров’я людей, сенсорні сади створюють ідеальне місце для релаксації, медитації, навчання та терапії.Розглянуто кожен із виведених автором принципів, представлені методи створення сенсорних садів для осіб з інвалідністю, а також розглянуто типологію сенсорних садів за сенсорним принципом та типом впливу на людину.Мета дослідження полягає у виведенні принципів та методів організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів — осіб з інвалідністю. Методологія. Методичний апарат, на який опирається автор під час даного наукового дослідження, ґрунтується на методі комплексного функціонально-структурного аналізу. Використаний критичний аналіз, порівняльний метод, історичний метод, комплексний аналіз чинників та факторів впливу.Наукова новизна полягає у виявленні принципів організації сенсорного саду, враховуючи осіб з інвалідністю: осіб з порушенням зору, слуху, розладом аутистичного спектру, з ДЦП та ін.Практична значущість дослідження має місце під час навчання в архітектурних вузах студентів-архітекторів та в майбутній професійній діяльності, а також під час організації садів на території освітніх, оздоровчих та рекреаційних закладів.