Ідеологія та суспільно-політичні доктрини державного урядування у франкістській Іспанії: сучасні підходи.

O P Ivanytska

doi:10.31558/2519-2949.2019.4.11

Abstract

The article focuses on the conceptual analysis of the ideological practices of the Francoist authoritarian regime, which paved the way to Spain’s peaceful and swift transit to democracy, as well as the country’s acquisition of a fully valid legal personality in the world and European politics in the relatively short period of time; it provides the historiographical overview of the problem under study; highlights the existing lacunae in the study of this problem.The ideological foundations and sociopolitical doctrines of governance in Spain under Franco, their historical origins, factors and causes of the formation, components, substance, target, evolution and transformation of ideological principles and doctrines as dictated by the historical periods of the Francoist regime development in Spainare analyzed. The absence in Spain under Franco of a unified ideology along the lines of national-socialist or fascist regimes is substantiated; a comparative study of francoism and Horthy, Pilsudsky and Antonesku regimes in Hungary, Poland and Romania respectively is carried out. The use of Francoism of a wide range of ideological movements represented by nationalism, traditionalism, conservatism rooted in Spain’s far past is established; their historical, political, philosophical, social sources and components are studied; the peculiarities of their institutionalization, development, modification and evolution consistent with the transformation of the political, socio-economic and foreign policy practices of Francoism are investigated.The author emphasises the direct correlation of the distinctive nature of the stabilizing and reformatory franquist authoritarianism in Spain and her model of transition to the full-scale democracy, obtainment of membership in the NorthAtlantic Treaty Organization and the European Union.

Highlights

Після руйнації СРСР та радянсько-соціалістичного блоку на теренах пострадянського простору актуалізувалась вивчення наукової й прикладної проблематики тоталітарно-авторитарних режимів
В інтерв’ю від 19 липня 1937 року він повторив, що новостворена держава є “тоталітарною”, але не за взірцем нацистського чи радянського тоталітаризму з його абсолютним державним контролем, а на зразок іспанської монархії часів Фердинанда та Ізабелли, коли Іспанія була унітарною і авторитарною державою з притаманним їй традиційним плюралізмом [ 9, c.239; 25, p.184-185; 35, р. 31-35]
Державному урядуванню франкістського авторитарного режиму в Іспанії упродовж 1936-1975 років не притаманна єдина уніфікована ідеологія, яка закликала до тотальної перебудови суспільства, натомість воно характеризується використанням розмаїтого, досить аморфного, ідеологічного спектру, який віддзеркалював ідеї націоналізму, католицизму, деякі – фалангізму, каудилізму, монархізму, антикомунізму, традиціоналістів та військових

Summary

Introduction

Після руйнації СРСР та радянсько-соціалістичного блоку на теренах пострадянського простору актуалізувалась вивчення наукової й прикладної проблематики тоталітарно-авторитарних режимів. Неоднозначно оцінують науковці декрет Франко від 19 квітня 1937 року про створення “Іспанської традиціоналістської фаланги і ХОНС”.

Results

Conclusion