Особливості змін рідинних секторів тіла при ожирінні, що виявлені вивченням його структури

Abstract

Актуальність. Важливість своєчасної діагностики надлишку маси тіла та ожиріння з урахуванням, крім індексу маси тіла, і параметрів структури тіла, у тому числі особливостей змін його рідинних секторів, обумовлена значним збільшенням поширеності ожиріння та його ускладнень. Мета: вивчити особливості розподілу рідинних секторів організму та взаємозв’язку з показниками компонентного складу тіла в осіб із надлишковою масою тіла та ожирінням на прикладі дорослого населення м. Харкова. Матеріали та методи. Обстежено 485 мешканців м. Харкова віком понад 18 років. Методом біоімпедансного аналізу залежно від індексу маси тіла та статі оцінено рівні загальної води (л); загальної; позаклітинної, внутрішньоклітинної, інтерстиціальної рідини (л). Результати. Установлено, що в пацієнтів із надлишком ваги різного ступеня разом з абсолютним збільшенням загальної води та загальної, позаклітинної, у т.ч. інтерстиціальної, та внутрішньоклітинної рідини відзначається відносний дефіцит цих параметрів. Виявлені зміни поглиблюються з прогресуванням ступеня ожиріння. Розуміння цих закономірностей важливе для розробки персоніфікованих підходів до надання допомоги населенню з надлишком маси тіла. Висновки. Для використання в клінічній практиці запропоновано математичні формули для визначення параметрів рідинних секторів тіла в міського населення України без застосування інструментальних методів.