Abstract

The analysis of commercial expansion is performed in the two perspectives. The first, microeconomic, perspective investigating the process of transforming common domestic actors into international ones, with identifying key motives and stimuli pushing companies to take rather high economic and production risks for the sake of a higher profit rate. The second, macroeconomic, perspective is exportoriented economic strategies of countries that are main generators of commercial expansionism, and the declared liberalism of international economic relations, fostering the favorable background for this kind of expansion. The commercial expansion is closely linked to international manufacturing organized and controlled by multinational corporations (MNC), and international distribution through the ramified network of MNC offices and regional intermediaries, which, apart from organization of sales, are often involved in promotion and lobbying at local level. The commercial expansion constitutes an explicit layer of international commercialization implemented through equity ownership or contract (non-equity) mechanisms. At the level of the so called explicit commercial expansion, the expansion drivers are business entities seeking to survive in the competitive environment and achieve their financial and marketing objectives by expanding the operation area. MNEs have been analyzed as a separate segment in the international relations system, given the essential impact and the increasing role of this category of corporations in integration and regional cooperation processes, but even they cannot be seen as totally isolated from the domestic economy in which they origin. The analysis has been focused on the second level, with outlining the main features of the existing global centers of commercial expansion and identifying specific instruments of such expansion, to promote one’s strategic interests. We characterized and compared the China and Germany models of commercial expansion, and revealed the set of factors, which promoted the commercial expansion of China and Germany. Доведено, що просторова експансія як ідейна основа геополітики, що полягає у прагненні до поширення контролю над простором, у традиційному її тлумаченні репрезентує міжнародні відносини як розширення «життєвого простору» через силові відносини. Втім, починаючи з другої половини ХХ ст., трактує міжнародні відносини як розширення «зони впливу», «зони національних інтересів», «зони безпеки» через економічну могутність, що і постає підґрунтям для реалізації стратегій експансії комерційної по мірі лібералізації міжнародних економічних відносин. Аналіз комерційної експансії проведено на мезорівні міжнародної економічної політики (шляхом дослідження процесу перетворення національної компанії на міжнародну з акцентом на виявленні її детермінуючих мотивів та стимулів) та макрорівні міжнародної економічної політики (шляхом аналізу складових зовнішньоекономічної стратегії держав як основних продуцентів комерційного експансіонізму). Визначено, що передумовою експансіоністського руху є здатність нарощувати масштаби капіталу, що не відбувається без створення нових технологій і постійного розширення виробництва основного капіталу, які й спричиняють зростання підприємницької експансії і накопичення капіталу. Периферійні економіки, навіть коли вони не обмежуються виробництвом сировини, залишаються залежними у дуже специфічній формі: ті їхні сектори, які продукують основний капітал, недостатньо сильні, щоб забезпечувати постійний прогрес системи у фінансовому, технологічному або організаційному сенсі. Розвиток периферії у цьому контексті означає прогрес у продуктивних силах, в основному, за рахунок імпорту технологій, накопичення капіталу, проникнення іноземних підприємств у місцеву економіку, зростання чисельності найнятих робітників і поглиблення суспільного поділу праці. Досвід КНР руйнує існуючі уявлення про механізм економічної експансії, що зазвичай сповідує країна, що відноситься до напівпериферії світової економічної системи. Охарактеризовано та порівняно моделі комерційної експансії КНР та Німеччини. Встановлено зв'язок між комерційною експансією та економічним зростанням. Охарактеризовано вплив експортоорієнтованої моделі розвитку на становлення соціальних стандартів та визначення рівня добробуту населення в обраних для аналізу країнах. Виявлено, що комерційна експансія є ефективним джерелом притоку капіталів, а також дієвим інструментом впливу на міжнародній арені, що уможливлює захист та просування національних інтересів. Розглянуто роль багатонаціональних підприємств (БНП) в реалізації механізму експансії зарубіжних ринків з виокремленням етапів, мотивів, стимулів та особливостей останньої залежно від країнової специфіки. Виокремлено макроекономічні механізми економічної та зокрема комерційної експансії з акцентом на політиці валютного регулювання (курсоутворення) та політиці стимулювання сукупного попиту. Акцентовано на детермінуючій ролі монетарної політики в сприянні експортній експансії.

Highlights

  • In-depth studies of international economic relations and macroeconomics tend to demonstrate that the expanding exchange of goods, services and capital can be beneficial for all the entities involved

  • As argued by Adam Smith in 1776, has to determine the wealth of nations in the first place, whereas the mechanism for economic growth, according to Adam Smith, is grounded on the idea that a deeper labor division led to the production growth resulting from specialization and adaption of skills to important challenges and objectives requiring solutions

  • An economic growth caused by trade expansion can, be called Smithian growth

Read more

Summary

Introduction

In-depth studies of international economic relations and macroeconomics tend to demonstrate that the expanding exchange of goods, services and capital can be beneficial for all the entities involved.

Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call