ПОРІВНЯЛЬНА КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ СЕГМЕНТА ST У ЖІНОК В ПЕРИ- ТА ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНИЙ ПЕРІОДИ

Abstract

Упродовж останніх десятиліть увага наукової спільноти у галузі кардіології була зосереджена в основному на групі пацієнтів чоловічої статі, незважаючи на існування істотних гендерних відмінностей при патофізіологічних механізмах розвитку серцево-судинних захворювань на ґрунті атеросклерозу, їх факторів ризику, особливостей клінічного перебігу, характерних агіографічних змін, підходів до лікування, прогнозу та вищої летальності у жінок.Мета дослідження – провести порівняльний аналіз факторів високого серцево-судинного ризику в жінок із ГКСбпST та практично здорових, залежно від ендокринного статусу жіночих статевих гормонів.Матеріали і методи. Обстежено 157 жінок віком від 35 до 72 років (середній вік – (56,54±0,87) року). Першу групу склали 112 жінок, хворих на ГКСбпST , віком від 39 до 72 років (середній вік – (58,52±0,99) року). Групу порівняння (друга група) – 45 практично здорових жінок у віці від 35 до 71 років (середній вік – (52,58±1,58) року). Визначали рівні жіночих статевих гормонів. Вивчали основні фактори високого серцево-судинного ризику. За типом гормонального статусу, жінок першої та другої груп поділили на підгрупи. Підгрупа ІА – 64 хворі жінки 39–72 років (середній вік – (60,77±1,16) року), ІІА – 26 практично здорових жінок 42–71 років (середній вік – (58,64±2,18) року) з гормональними ознаками постменопаузи: рівнем естрадіолу <80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ<1. ІБ підгрупа – 48 хворих жінок 35–65 років (середній вік – (52,29±1,63) року), ІІБ – 19 практично здорових жінок віком 35–58 років (середній вік – (49,84±1,84) року) з рівнями естрадіолу >80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ>1.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих жінок із постменопаузальним типом гормонального статусу (ІА) достовірно більш поширені такі традиційні фактори серцево-судинного ризику, як АГ (82,81±4,72) %, дисліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія. Частота гіперхолестеринемії серед них у 1,3 раза достовірно перевищувала таку ж у пацієнток підгрупи ІБ (95,31±2,64) % (ІА) проти (75,00±6,25) % (ІБ)). Середній рівень ХС ЛПВГ у хворих на ГКСбпST ІБ підгрупи достовірно нижчий порівняно з підгрупою жінок ІА (1,04±0,03) Ммоль/л (ІБ) проти (1,16±0,05) Ммоль/л (ІА). Індекс вісцерального ожиріння (ІВО) найвищий у підгрупі ІА (4,74±0,51) од. (ІА) проти (3,75±0,33) од. (ІБ). Цукровий діабет (31,25±5,15) %, тютюнокуріння (54,16±7,19) % та професійно-шкідлива праця (89,58±4,41) % більше поширені у ІБ підгрупі. Серед них виявляли достовірно більшу частку осіб із підвищеними рівнями С-реактивного протеїну (СР П) і достовірно вищі приблизно на 20 % середні його значення порівняно з хворими жінками підгрупи ІА (6,40±0,53) мг/л (ІБ) проти (5,17±0,44) мг/л (ІА).Висновки. Незалежно від гормонального статусу, в жінок, хворих на ГКСбпST є більше поширеними та вираженими основні фактори високого серцево-судинного ризику порівняно зі здоровими особами. Естрогенодефіцит у постменопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до вищої поширеності АГ, тяжких порушень ліпідного, жирового обмінів, що збільшує ризик розвитку ГКСбпST . Причиною ГКСбпST у жінок з відносно збереженим гормональним статусом є більше поширення тютюнокуріння та впливу ксенобіотиків унаслідок тривалої професійно-шкідливої праці, цукрового діабету разом із традиційними факторами високого серцево-судинного ризику.