ТЕРАПЕВТИЧНІ ЕФЕКТИ АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ПАЦІЄНТОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ ТА ОСТЕОАРТРОЗОМ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ГІПЕРВІСФАТІНЕМІЮ

Abstract

α-Ліпоєва кислота знайшла широке застосування в багатьох терапевтичних напрямках. Поряд з іншими засобами вона є важливою частиною світової боротьбі з діабетом, що наразі доволі широко оприлюднено, в той час як її дія на адипоцитокіновий статус, в т.ч. на рівень вісфатіну, та на клінічні прояви остеоартрозу у жінок, особливо в період менопаузи, потребує подальшого вивчення. Мета дослідження. Оцінити вплив запропонованої схеми терапії з використанням α-ліпоєвої кислоти на показники метаболізму, рівень вісфатіну, а також на клінічні прояви остеоартрозу у пацієнток постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом. Матеріали та методи. Для дослідження було відібрано 44 жінки відповідного віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом, які були розподілені на 2 рівні групи: пацієнтки, що додатково приймали α-ліпоєву кислоту та ті, що її не приймали. Добова доза α-ліпоєвої кислоти становила 600 мг протягом 3 місяців. Визначення рівня вісфатіну у сироватці крові пацієнток проводили імуноферментним методом на аналізаторі «Labline-90» (Австрія). Проведено оцінку показників ліпідного та вуглеводного обміну, клінічних проявів остеоартрозу (шкала ВАШ та WOMAC (Western Ontario and McMaster Universities osteoarthritis Index)). Результати. Виявлено, що пацієнтки, які отримували α-ліпоєву кислоту, мали значно нижчі показники за шкалою ВАШ та WOMAC після лікування, ніж у групі контролю (р<0,05). Після проведення терапії спостерігалося достовірне поліпшення загальних показників глюкозо-інсулінового обміну, але найбільш вірогідні зміни відзначались у жінок, що приймали α-ліпоєву кислоту. Так, виявлено значно нижчі рівні інсуліну крові як порівняно зі значенням до лікування (відповідно 21,5±4,4 та 31,3 ± 3,1 мкМО/мл, р<0,05), так і порівняно до даних контрольної групи після лікування (29,4±1,2 мкМО/мл, р=0,03). У жінок 1 групи відмічено статистично значуще зменшення рівня вісфатіну після 12 тижнів комплексної терапії з додаванням α-ліпоєвої кислоти (від 5,5 ± 1,0 нг/мл до 5,06 ± 1,0 нг/мл (p<0,001)). Висновки. Виявлено позитивний вплив 12-тижневого курсу прийому альфа-ліпоєвої кислоти на параметри глюкозо-інсулінового обміну, ліпідного обміну, рівнів вісфатіну та клінічних показників прояву остеоартрозу у жінок постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом. Обґрунтовано доцільність застосування альфа-ліпоєвої кислоти як додаткового компоненту комплексної терапії жінок постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом.