Травмачутливі тексти в підручниках з української мови та читання для НУШ: редакторський погляд

Abstract

У статті досліджено травмачутливі тексти в підручниках Нової української школи (НУШ) з української мови та читання, їх вплив на світосприйняття українських школярів, які стали свідками воєнних злочинів Російської Федерації. Мета статті полягає у виявленні травмачутливих аспектів у текстах підручників та пропонуванні методів покращення змісту навчальних видань. Унаслідок змін, пов’язаних із повномасштабною війною, в учнів спостерігається зниження рівня соціальної адаптивності, стресостійкості, що спричиняє потребу перегляду та доповнення підручників. Навчальні видання мають бути не лише освітнім засобом, з дотриманням усіх норм та стандартів, а й повинні позитивно впливати на психоемоційний стан дитини, допомогти пережити складні часи. З огляду на сучасний стан, у навчальних текстах підручників НУШ виявлено травматичний контент з таких тем, як сімейні стосунки, дружба, спілкування з однокласниками, спогади про довоєнне життя. За звичайних умов такі твори сприймалися б спокійно, проте зараз тексти не сприятимуть відновленню травмованої війною психіки учнів. Особливу увагу варто звернути на добір художніх творів, а також інформаційних текстів, в яких йдеться про зруйновані Російською Федерацією об’єкти інфраструктури. Запропоновано методи вдосконалення підручників для зниження травматичного ефекту на психіку учнів через введення казкотерапевтичних текстів на уроках чи під час позакласного читання. Застосовуючи казкотерапію, вдасться уникнути прямих натяків та повчань, стимулювати творчу активність школярів, донести до учнів потрібні настанови та сприяти їхньому психоемоційному відновленню.