Ультразвуковые критерии сравнения лапароскопического и традиционного методов хирургического лечения паховых грыж у мальчиков

Abstract

Мета роботи: дослідити динаміку показників внутрішньояєчкового кровотоку та структури яєчка після лапароскопічного та традиційного методів хірургічного лікування пахвинних гриж у хлопчиків.Матеріали і методи. Проаналізовано результати показників УЗД у доопераційному та післяопераційному періоді у хлопчиків з пахвинними грижами. Обстежено 102 пацієнти (віком від 0 місяця до 12 років), прооперованих за традиційною або лапароскопічною методиками. Усіх хворих розподілено на 2 групи залежно від методу операційного втручання. Хворим 1 групи (n=34, середній вік (1,5±0,15) року) проводили лапароскопічне втручання за методикою PIRS. У 2 групі (n=68, середній вік (4,5±0,32) року) виконували операційне втручання за традиційним методом Duhamel. Критеріями порівняння слугували індекс резистентності, пікова систолічна та діастолічна швидкості внутрішньояєчкового кровотоку до операції та в післяопераційний період на 7-му, 14-ту, 30-ту доби та через 6 місяців спостереження.Результати досліджень та їх обговорення. В післяопераційний період на 7-му добу в групі пацієнтів, оперованих лапароскопічно, за даними УЗД спостерігали незначне потовщення оболонок яєчка у 2 пацієнтів (6,7 %), що клінічно відповідає їх незначному набряку, але в подальшому при обстеженні на 14-ту, 30-ту доби та через 6 місяців ці зміни були відсутні. У групі пацієнтів, оперованих за традиційною методикою, у 28 пацієнтів (41,17 %) спостерігали значне потовщення та шаруватість стінок калитки, наявність у ній рідини, що клінічно відповідало її значному набряку. На 7-му, 14-ту, 30-ту доби післяопераційного спостереження у середній віковій групі дітей, оперованих традиційною методикою (підгрупа В), спостерігали достовірне збільшення об’єму яєчка ((0,71±0,02) см3, (0,68±0,01) см3 та (0,66±0,010) см3), відповідно, порівняно з контрольною групою ((0,60±0,010) см3, P<0,01). Встановлено, що індекс резистентності в молодшій, середній та старшій групах, що оперовані лапароскопічно (підгрупи А), був значно нижчий, ніж у групі оперованих традиційним методом. У лапароскопічно оперованій групі А він становив 0,723±0,01 проти групи В це було 0,765±0,03, р<0,05. У другій групі 0,714±0,01 до 0,829±0,01 в II B, р<0,001. У третій групі IR на 7-й день і 14-й день був вищий на початку лікування. Важливо зазначити, гірші показники були на 7-й день після операції, що пов'язано з післяопераційним набряком. До початкового рівня IR не відновився в підгрупах B навіть на 30-й день, не залежно від віку. Після традиційного операційного втручання показники доплерівського ультразвукового обстеження супроводжувалися підвищенням пікової систолічної швидкості та IR і відповідно зниженням кінцевої діастолічної швидкості.