Abstract
Актуальність. Лійкоподібна деформація грудної клітки (ЛДГК) — дефект її розвитку, що нерідко є проявом дисгістогенетичних синдромів. У 1998 р. Nuss з колегами повідомили про новий метод мінімально інвазивної корекції ЛДГК. Безумовними перевагами методу Насса є мінімальна травматичність і максимальний косметичний ефект. Разом із тим багато авторів вказують на досить високу частоту ускладнень при використанні даної методики. Мета: оцінити результати хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки за методом Насса. Матеріали та методи. Обстежено 97 пацієнтів з ЛДГК, яким проведена мінімально інвазивна корекція за методом Насса. Дослідження проведено в клініці хірургії хребта ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» в період з 2015 по 2018 р. Результати. У 83 (85,5 %) пацієнтів нам вдалося досягти ідеального косметичного результату. У 88 (90,7 %) використовували один фіксатор, у 6 (6,1 %) — 2 фіксатори, у 3 (3,2 %) — 3 фіксатори. Серед ускладнень у 10 (10,3 %) визначали наявність пневмотораксу, у 2 (2,06 %) — гемоторакс із подальшим виконанням плевральної пункції. Пневмонію діагностували у 2 (2,06 %) пацієнтів, плевральний випіт — у 2 (2,06 %), емпієму — у 1 (1,03 %), сірому — у 1 (1,03 %), глибоку інфекцію — у 1 (1,03 %). Один пацієнт (1,03 %) переніс повторну операцію через вивих фіксатора. На даний час фіксатори були видалені у 46 пацієнтів (47,4 %), кінцеві результати цих пацієнтів визначалися як хороші безпосередньо під час виписки й при повторному спостереженні через 1 місяць. Висновки. Торакопластика за Нассом є найменш травматичною операцією для корекції ЛДГК і може бути застосована в дітей із раннього віку. У свою чергу, ми вважаємо оптимальним віком для операції 13–16 років. Обґрунтуванням для цього є те, що зміни з боку серця й легенів у цьому віці оборотні, а фіксатор продовжує залишатися аж до закінчення росту, що мінімізує можливість рецидиву деформації.
Highlights
As of today, pectus excavatum remains a serious medical and social problem [1, 2]
Pectus excavatum is presently considered a result of hyaline cartilage dyschondrogenesis leading to an outpacing rib growth; a prevailing opinion about a radical thoracoplasty associated with an extensive sub-supracartilaginous resection of deformed ribs being the only pathogenetic method of surgical treatment
In 1998, Nuss et al suggested a new method of pectus excavatum surgical treatment providing an instant correction of all multidimensional chest deformation components without any resectional thoracoplasty [1,2,3]
Summary
Pectus excavatum remains a serious medical and social problem [1, 2]. Pectus excavatum is presently considered a result of hyaline cartilage dyschondrogenesis leading to an outpacing rib growth; a prevailing opinion about a radical thoracoplasty associated with an extensive sub-supracartilaginous resection of deformed ribs being the only pathogenetic method of surgical treatment. In 1998, Nuss et al suggested a new method of pectus excavatum surgical treatment providing an instant correction of all multidimensional chest deformation components without any resectional thoracoplasty [1,2,3]. In 1998, Nuss and colleagues reported on a new method for minimally invasive correction of pectus excavatum. The purpose was to evaluate the results of surgical treatment of pectus excavatum using Nuss procedure. The study involved 97 patients with pectus excavatum, who underwent minimally invasive correction according to the Nuss method. Nuss procedure is the least traumatic surgery for the correction of pectus excavatum and is applicable in children from an early age.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have