Серцеві наслідки тяжкого тиреотоксикозу та їх зміни у віддаленому періоді після хірургічного лікування

Abstract

Актуальність. Результатом хірургічного лікування зоба з тяжким тиреотоксикозом може бути поліпшення загального стану і фізичної активності, зменшення та/або ліквідація клінічних проявів тиреотоксичної кардіоміопатії (ефективне лікування) або ж погіршення загального стану (неефективне лікування). З позицій такого підходу віддалені результати хірургічного лікування токсичного зоба з тяжким тиреотоксикозом вивчені недостатньо. Мета. Вивчити віддалені результати хірургічного лікування хворих на токсичний зоб з тяжким тиреотоксикозом із пріоритетним дослідженням змін серцевої діяльності і фізичної активності. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 123 лікованих хірургічним методом хворих на тяжку форму токсичного зоба. Вік пацієнтів становив від 21 до 74 років. Тривалість тиреотоксикозу перебувала в межах від 18 до 74 місяців. Показаннями до хірургічного лікування були часті рецидиви тиреотоксикозу, прогресування тиреотоксичної кардіоміопатії на тлі тиреостатичної терапії з розвитком розладів ритму серцевої діяльності й серцевої недостатності. Вивчали структурні й функціональні зміни в серці за даними ехокардіографії в режимі В, розлади серцевої діяльності за результатами добового холтерівського моніторингу ЕКГ, фізичну активність за даними тесту шестихвилинної ходьби. Віддалені наслідки лікування оцінювали за розробленими градаціями: добрий, задовільний, незадовільний результат і неефективне лікування. Результати. Встановлено, що хірургічне лікування хворих на токсичний зоб з тяжким тиреотоксикозом дозволяє ліквідувати тиреотоксикоз, а в частини пацієнтів — розлади ритму серцевої діяльності, зменшити інтенсивність клінічних проявів тиреотоксичної кардіоміопатії, поліпшити фізичну активність і загальний стан хворих. Проведені дослідження показали, що результати хірургічного лікування залежать від тяжкості розладів ритму серцевої діяльності й серцевої недостатності, тобто наслідків тиреотоксикозу, що розвиваються на основі тиреотоксичної кардіоміопатії. Добрий і задовільний результати хірургічного лікування отримано в 55 (44,7 %) випадках, незадовільний результат — у 40 (32,5 %) хворих, і неефективним лікування було у 28 (22,8 %) пацієнтів. Висновки. Хірургічне лікування хворих на токсичний зоб з тяжким тиреотоксикозом дозволяє досягнути позитивних результатів: ліквідувати тиреотоксикоз, зменшити інтенсивність клінічних проявів тиреотоксичної кардіоміопатії, поліпшити серцеву діяльність, фізичну активність і загальний стан пацієнтів. Віддалені результати хірургічного лікування хворих на тяжкий тиреотоксикоз залежать від тривалості захворювання, медикаментозної терапії тиреотоксикозу і віку пацієнтів. Зі збільшенням значень цих показників результати лікування погіршуються. Серед існуючих показань до хірургічного лікування хворих на токсичний зоб з проявами тяжкого тиреотоксикозу першим і основним є наявність тиреотоксичної кардіоміопатії з розладами ритму серцевої діяльності. Універсальним показником для прогнозування віддалених результатів хірургічного лікування хворих на токсичний зоб є довжина пройденої відстані тесту шестихвилинної ходьби.