РІВЕНЬ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ВІДТВОРНА ФУНКЦІЯ ГОЛШТИНСЬКИХ КОРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА ТРИВАЛОЇ ЛАКТАЦІЇ

Abstract

Тривалість лактації піддослідних груп тварин коливалась у межах 845,9–915,5 доби, тобто була досить тривалою. Так, у лактуючих піддослідних корів І, ІІ і ІІІ (контрольної) груп тривалість лактації відповідно першої, другої та третьої була не лише тривалою, а й мала майже однаковий період, який становив у середньому 681,1–681,5 доби. У цей же час п’ятий лактаційний період у тварин V групи був дещо довший, оскільки тривав у середньому 629,4 доби, натомість у корів ІV групи четверта лактація становила 611,9 доби.
 За увесь лактаційний період корови І групи мали найвищий надій, який в середньому становив 18469,8 кг молока. При цьому, відносно найнижчим надоєм характеризувались корови ІV групи, у яких даний показник не перевищував 15617,3 кг. 
 Характеристика надою за 305 діб лактації дає можливість більш об’єктивно оцінити молочну продуктивність тварин. За результатами даної оцінки видно, що від корів ІV групи було отримано найвищий показник надою, який становив у середньому 11399,2 кг молока. Високим потенціалом продуктивності характеризувалися також корови V групи, удій яких упродовж 305 діб п’ятої лактації становив у середньому 10464,3 кг, що лише на 8,93 % (P<0,05) менше показника корів ІV групи у четверту лактацію.
 Первістки І групи характеризувались відносно найнижчим надоєм за 305 діб лактації, який становив у середньому 8486,1 кг молока, що було менше показника тварин ІV групи на 34,3 % (P<0,001).
 Таким чином, дуже тривала лактаційна функція голштинських корів від першої до п’ятої лактації характеризується досить високим рівнем молочної продуктивності, який найвищий у первісток та має тенденцію зменшення упродовж другої, третьої та четвертої лактацій та незначним підвищенням у п’яту. Натомість рівень продуктивності піддослідних корів, перерахований на 305–денну лактацію, вказує на найнижчий удій у первісток та поступове його зростання до четвертої лактації і деякого зниження у п’яту.
 Високий рівень молочної продуктивності піддослідних корів, з одного боку, та недостатня або пригнічена активність гапоталамо-гіпофізарно-гонадальної системи організму, з іншого, призвели до низької запліднюваності від штучного осіменіння та високого показника індексу осіменіння.