Методика оцінювання стійкості системи зв’язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління повітряного командування

Abstract

Аналіз досвіду війн та збройних конфліктів свідчить про те, що максимальна реалізація бойових можливостей повітряного командування багато у чому залежить від наявності стійкого, безперервного, оперативного та скритого управління. Таке управління може бути досягнуте лише при побудові високоефективної, багаторівневої системи управління, функціонування якої, об’єктивно, залежить від ефективності функціонування підсистеми зв’язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління. Проте, досвід застосування сил та засобів зв’язку, РТЗ, А та ІС повітряного командування в ході антитерористичної операції на сході України свідчить про те, що система зв’язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління внаслідок ряду причин, не в повній мірі задовольняє потреби органів управління. Серед таких причин, основною слід вважати – її недостатню стійкість. Тому, виникає нагальна потреба у проведенні наукових досліджень з метою забезпечення її стійкості на необхідному рівні. Питанню оцінювання стійкості системи зв’язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління присвячено ряд наукових праць. Проте їх аналіз показав, що вони, з тих чи інших причин, не можуть бути в повній мірі використані для оцінювання стійкості системи зв’язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління в сучасних умовах ведення бойових дій. У статті запропоновано методику, яка на відміну від відомих, ґрунтується на методі еквівалентних топологічних перетворень, що дозволило більш адекватно описати процес функціонування системи в сучасних умовах ведення бойових дій. Розроблення даної методики проведено з обґрунтуванням моделі системи, визначення обмежень та порядку підготовки вихідних даних. Представлено алгоритм оцінювання стійкості інформаційних напрямків за визначеними показниками та критеріями. Сформульовані пропозиції щодо практичної реалізації розробленої методики у вигляді спеціалізованого програмного забезпечення. Окреслені перспективи подальших досліджень. Основними методами дослідження, які використані при його проведенні були методи аналізу, синтезу та еквівалентних топологічних перетворень.