Визначення рівня субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові для діагностики хронічної реакції відторгнення ниркових алотрансплантатів

Abstract

Актуальність. Однією з основних причин втрат ниркових алотрансплантатів (НАТ) у віддалені строки після трансплантації є прогресуюча хронічна дисфункція ниркового алотрансплантата (ХДНА), причиною розвитку якої в 20–60 % випадків є хронічне відторгнення (ХВ). Діагностика причин дисфункції трансплантата базується на морфологічному дослідженні, яке через інвазивність має ряд недоліків. Тому великий інтерес являє пошук неінвазивних методів діагностики стану НАТ, зокрема, дослідження клітинної ланки імунної відповіді. Мета. Дослідження відносної кількості субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові та їх співвідношення в реципієнтів у віддаленому періоді після трансплантації нирки, оцінювання інформативності цих показників для діагностики ХВ НАТ. Матеріали та методи. Досліджено рівні субпопуляцій лімфоцитів (Т-клітини, Т-хелпери, Т-цитотоксичні, Т-активовані, T-NK-клітини, В-клітини, NK-клітини) у 43 реципієнтів НАТ залежно від перебігу віддаленого післяопераційного періоду та стану алотрансплантата через 1–9 років після алотрансплантації нирки, які були розподілені згідно з морфологічною верифікацією діагнозу на дві групи. Група 1 — 23 хворі із задовільною функцією НАТ без ознак відторгнення; група 2 — 20 хворих із ХДНА, обумовленою хронічною реакцією відторгнення (ХРВ) за даними пункційної біопсії. До контрольної групи увійшли 23 здорові донори, чиї показники становили референтний коридор. Результати. Дані аналізу показали підвищення середніх рівнів Т-активованих лімфоцитів у групах 1 та 2 щодо контрольної (8,9 ± 2,0; 8,4 ± 2,4; 6,8 ± 2,1 відповідно). Також виявлено зниження середніх показників рівнів T-NK-клітин (2,4 ± 2,0) та В-клітин (9,6 ± 2,0) у групі 2 щодо показників групи 1 (5,6 ± 1,8 та 12,4 ± 2,4 відповідно). Аналіз індексів співвідношення між окремими субпопуляційними одиницями лімфоцитів показав статистично вірогідну значущість різниці між індексом Т-клітини/T-NK-клітини (22,53 vs 46,89 в групах 1 та 2 відповідно; p < 0,05) та індексом Т-активовані/В-клітини (1,14 vs 4,17 в групах 1 та 2 відповідно; p < 0,05). При цьому чутливість індексу Т-клітини/T-NK-клітини становила 70 %, специфічність — 60 %. Чутливість індексу Т-активовані/В-клітини дорівнювала 55 %, специфічність — 50 %. Висновки. Зниження рівня T-NK-клітин ближче до нижнього порогового значення референтного коридора і, відповідно, співвідношення Т-клітини/T-NK-клітини в межах 44,49–49,29 (46,89 ± 2,40) у віддаленому післятрансплантаційному періоді може бути додатковою ознакою ХРВ як причини прогресуючої дисфункції НАТ.