«Нескорені»: діяльність у Полтаві підпільної молодіжної групи на чолі з Оленою (Лялею) Убийвовк (1941-1942)

Abstract

Метою статті є деконструкція радянського міфу про підпільну молодіжну групу на чолі з Оленою (Лялею) Убийвовк (1918-1942), яка діяла у Полтаві впродовж 1941-42 рр., а також визначення її внеску в боротьбу з нацизмом у період Другої світової війни.
 Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні на основі документів Галузевого архіву Служби безпеки України в Полтавській області деяких аспектів формування та розвитку Руху Опору в Полтаві, у спростуванні низки радянських пропагандистсько-ідеологічних міфів про діяльність підпільної молодіжної групи на чолі з Оленою Убийвовк у 1941-42 роках.
 Висновки. Підпільна молодіжна група «Нескорена полтавчанка» – цілком післявоєнний радянський ідеологічно-пропагандистський конструкт. Відповідно до матеріалів розсекреченої кримінальної справи, вона перебувала на стадії організаційного формування, ніякого штабу (у повоєнний час до нього включили шістьох страчених учасників) ще не мала. Джерела свідчать, що з листопада 1941 р. по січень 1941 р. лідерами групи були Олена Убийвовк і Сергій Ільєвський, а з січня по квітень 1942 р. функції керівника перебрав на себе Сергій Сапіго.
 «Подвиги полтавського молодіжного підпілля» не збігаються з документальними фактами. Та й сама назва «Нескорена полтавчанка» виникла у радянській пропагандистській публіцистиці та художній літературі.
 Досі контроверсійним залишається питання про особу зрадника підпільної групи. За офіційною версією, її учасників видала Валентина Терентьєва. Однак введені до наукового обігу донедавна засекречені матеріали дозволяють констатувати, що ненадійними виявилися родичі та найближче оточення підпільників. Найстарший учасник підпільної групи Сергій Сапіго нехтував конспірацією та своєю необачною і безвідповідальною поведінкою сприяв викриттю групи, а потім негідно поводився під час слідства.