ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ СНУ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ БЕЗСОННІ У ПРЕДСТАВНИКІВ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАРМАЦЕВТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

Abstract

Мета роботи. Встановити порушення сну та оцінити його якість у представників освітнього середовища (викладачі та здобувачі вищої фармацевтичної освіти) з подальшим вивченням фармацевтичної допомоги при розладах сну для її удосконалення. Матеріали і методи. У роботі застосували методи інформаційного пошуку, синтезу, формалізації, критичного аналізу, опитування, узагальнення й інтерпретації результатів. Як оцінювальний засіб використали Пітсбурзький показник якості сну (PSQI), який адаптували й доповнили питаннями щодо фармацевтичної допомоги при безсонні, а респондентами виступили представники освітнього середовища (викладачі та здобувачі вищої фармацевтичної освіти) України. Результати й обговорення. 63 % респондентів вказали на проблеми зі сном за останній рік, 22,2 % зазначили, що зрідка, проте були такі проблеми, «ні» – 14,9 % анкетованих. Однак лише 36 % у питаннях покращення сну зверталися до лікаря чи фармацевта. При визначені якості наданої фармацевтичної допомоги під час придбання снодійних засобів в аптеці у 56 % випадків фармацевт з’ясовував наскільки проблемним є процес засинання та як часто прокидається пацієнт вночі; у 46 % фармацевт цікавився про консультацію з лікарем; у 40 % – чи приймали снодійні раніше і які саме, у 23 % – які лікарські засоби (гормони, антибіотики тощо) приймає пацієнт зараз. Також 39 % пацієнтів фармацевт попередив про необхідність зробити перерву у застосуванні снодійних засобів, 27 % – не застерігав. Українці, що перебувають на окупованій території, мають постійні проблеми зі сном; респонденти, що перебувають у прифронтовій та тиловій зоні, частіше від інших респондентів, які знаходяться за кордоном, відчувають проблеми зі сном постійно. Висновки. Опитування академічної спільноти закладів вищої освіти фармацевтичного спрямування показало існування у 63 % респондентів виражених проблем зі сном: порушення засинання, низька ефективність сну (пробудження серед ночі, тривожні сновидіння), сон тривалістю менше ніж 5 годин. Визначено проблемні аспекти фармацевтичної допомоги при безсонні: порушення протоколів фармацевта під час фармацевтичної опіки; відпуск рецептурних лікарських засобів без відповідного рецепта, а як наслідок – часткова або повна відсутність просвітницької роботи з населенням. Загалом представники освітнього середовища мають чітко виражені проблеми зі сном, які корелюються із місцем перебування респондентів: громадяни, що перебувають у зоні окупації та прифронтовій зоні, страждають частіше від громадян, які знаходяться на відносно спокійній території.