Ефективність орофарингеальної деконтамінації Декасаном у профілактиці вентилятор-асоційованої пневмонії у пацієнтів у критичних станах

Abstract

Основною причиною вентилятор-асоційованої пневмонії (ВАП) є транслокація мікробів, що колонізують ротову порожнину. Метою роботи стало орофарингеальне застосування антисептика Декасан з метою профілактики ВАП у пацієнтів із черепно-мозковою травмою, політравмою та мінно-вибуховою травмою, які перебувають на пролонгованій штучній вентиляції легенів (ШВЛ). Матеріали та методи. Обстежено 50 пацієнтів у критичних станах, які перебували на ШВЛ ≥ 5 діб. Пацієнти були розподілені на дві групи: у 1-й групі (n = 25) з метою орофарингеальної деконтамінації проводилося ополіскування порожнини рота 20 мл препарату Декасан («Юрія-Фарм», Україна) кратністю мінімум 3 рази/добу; у 2-й групі (контрольній) (n = 25) при проведенні вищевказаних процедур пацієнти використовували 50 мл 0,9% розчину NaCl кратністю мінімум 3 рази/добу. Використовувались клінічні критерії розвитку ВАП, а також шкали розвитку легеневої інфекції — CPIS і пошкодження легенів — LIS. Результати. Середнє значення за шкалою CPIS було вірогідно нижче в групі з використанням Декасану (6,4 ± 1,3 бала) у порівнянні з групою контролю (7,8 ± 1,5 бала). При оцінці за шкалою пошкодження легенів (LIS) не було виявлено вірогідних відмінностей між групами дослідження (в першій групі — 10,7 ± 2,9 бала, у другій — 11,8 ± 2,4 бала). У групі із застосуванням орофарингеальної деконтамінації Декасаном частота розвитку ВАП становила 40 %, у групі з 0,9% розчином NaCl — 72 %. Висновки. Регулярна санація порожнини рота Декасаном із метою орофарингеальної деконтамінації може бути ефективною стратегією для зниження рівня розвитку ВАП у пацієнтів у критичних станах, які знаходяться на подовженій респіраторній підтримці.