Інтраабдомінальна інфекція у світлі останніх міжнародних рекомендацій та її роль у розвитку септичної енцефалопатії

M.F Mosentsev,L.O Maltseva,V.M Lisnycha

doi:10.22141/2224-0586.1.88.2018.124967

Abstract

Мета цих рекомендацій: представити міжнародну позицію, засновану на доказах, із питань застосування методів ведення внутрішньоабдомінальних інфекцій та вплив внутрішньоабдомінальних інфекцій на розвиток септичної енцефалопатії. Ускладнена інтраабдомінальна інфекція є важливою причиною захворюваності та смертності. В уявленні Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) сепсис визначається як загрозлива для життя дисфункція органа, що викликана дисрегуляторною відповіддю хазяїна на інфекцію. Дисфункція органа може бути подана як збільшення показника на більше ніж 2 бала за шкалою Sequential Organ Failure Assessment (SOFA). Раннє виявлення пацієнтів з абдомінальним сепсисом є важливим кроком для ефективного лікування з метою покращання результатів. Мікросудинна дисфункція, глобальне пошкодження тканин можуть призвести до розвитку септичної енцефалопатії, що асоціюється з поганим прогнозом. Ключовими факторами ефективної терапії внутрішньоабдомінальних інфекцій є оперативний діагноз, адекватна реанімація, ранній початок відповідної антибактеріальної терапії, ранній контроль джерела інфекції та постійна переоцінка клінічної відповіді на тактику ведення. Оцінка ефективності рекомендацій та якості доказів подані відповідно до Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE).

Highlights

Complicated intra-abdominal infection is an important cause of morbidity and mortality
sepsis is defined as life-threatening organ dysfunction caused by a dysregulated host response
Organ dysfunction can be represented by an increase in the Sequential Organ Failure Assessment

Summary

Introduction

Контроль источника инфекции у пациентов с осложненной ИАИ, сепсисом/септическим шоком должен быть проведен ургентно; может быть отложен у менее тяжелых пациентов при соответствующих обстоятельствах (2C). Принятая как хирургическая тактика ведения травмы, может быть принята при сепсисе как спасательная стратегия у нестабильных пациентов. При тяжелом абдоминальном сепсисе концепция damage control surgery с использованием стратегии открытого живота может обеспечить раннее дренирование источника инфекции и последующий его контроль, предотвратить развитие абдоминального компартмент-синдрома, дать возможность отложить окончательное оперативное вмешательство до стабилизации пациента.

Results

Conclusion