Abstract

Наведено результати досліджень сили тертя, інтенсивності зношування та сили різання сталі Р6М5 з йонно-плазмовими покриттями. Показано, що їх нанесення на інструмент, що працює в контакті з деревиною, істотно зменшує ці показники. Виявлено, що діапазон зміни сили тертя вздовж волокон залежно від розташування зразка за висотою стовбура корелює з діапазоном зміни торцевої твердості, а зменшення сили тертя інденторів з йонно-плазмовими покриттями порівняно з іншими методами зміцнення, не залежить від того, з якої висоти стовбура взято зразок і становить 1,5…2,9 раза для дуба; 1,5…3,1 – для бука; 1,3…3,1 – для сосни; 1,4…3,5 – для ялиці. Встановлено, що під час тертя поперек волокон діапазон зміни сили тертя залежно від розташування зразка за висотою стовбура не корелює з діапазоном зміни твердості, тобто в листяних порід сила тертя є меншою від того значення, яке можна було б спрогнозувати, ґрунтуючись на співвідношенні твердості зразків у різних частинах стовбура. Для визначення відхилення від очікуваного значення сили тертя введено коефіцієнт відповідності. Наведено причини відносного зменшення опору тертю. З'ясовано, що під час тертя індентора з покриттям по вологій деревині сила тертя зменшується для всіх досліджуваних порід на будь-якій висоті стовбура в 1,7…2,3 раза. Найменше значення сили тертя 0,1 Н×10-2 зафіксовано в парі тертя "покриття Ті-Ni-N + ТіN – зразок із верхньої частини стовбура ялиці" після шести проходів індентора вздовж волокон. Результати досліджень з визначення інтенсивності зношування та сили тертя показали, що значення цих величин зменшуються в послідовності (Ті-Ni-N) – (ТіN) – (Ті+ТіN) – (Ті-Ni-N + ТіN) за всіх варіантів співвідношення режимних параметрів різання.

Highlights

  • Її використовують не тільки в машинобудуванні, але і в електротехніці, харчовій, легкій промисловості тощо й є одним із найперспективніших способів поверхневого зміцнення інструменту, деталей та вузлів машин і технологічного оснащення

  • Інтенсивність зношування сталевих зразків із досліджуваними покриттями визначали ваговим способом під час моделювання процесу різання зразків із деревини дуба діаметром 100 мм і висотою 25 мм на машині тертя МТ-68 за методикою (Bilous et al, 2001)

  • Сила тертя вздовж волокон після шести проходів індентора за зразками з середньої частини стовбура: 1) сталь

Read more

Summary

Робочий газ

Примітка: ∗) – напилення з нікелевого катода з суцільним сепаратором; ∗∗) – напилення з нікелевого катода зі щілинним сепаратором. Інтенсивність зношування сталевих зразків із досліджуваними покриттями визначали ваговим способом під час моделювання процесу різання зразків із деревини дуба діаметром 100 мм і висотою 25 мм на машині тертя МТ-68 за методикою (Bilous et al, 2001). Вибір для визначення сили тертя контртіла з деревини сосни звичайної (Pinus sylvestris), ялиці білої (Abies alba), бука лісового (Fagus sylvatica), дуба звичайного (Quercus robur) обґрунтовано певними міркуваннями. Зменшення сили тертя йонно-плазмових покриттів, порівняно з іншими методами зміцнення, не залежить від того, з якої висоти стовбура взято зразок і становить від 1,5 до 2,9 раза для дуба; 1,5...3,1 – для бука; 1,3...3,1 –. Діапазон зміни сили тертя вздовж волокон залежно від розташування зразка за висотою стовбура корелює з діапазоном зміни торцевої твердості та є більшим від нього на 1...3 %

Матеріал індентора вздовж поперек і тип покриття
Коефіцієнт відповідності Кв нижня частина стовбура верхня частина стовбура
Головна складова сили різання Fz
Перелік використаних джерел
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call