Abstract

З’ясовано, що використання еволюційного досвіду природи сприяє появі інноваційних матеріалів, технологій у різних сферах, зокрема і у дизайн-проєктуванні. Виявлено, що проаналізовані у статті дослідження біоніки та біодизайну останнього десятиріччя умовно можна розділити на певні групи: вивчення архітектурної біоніки, застосування біоніки у створені нових матеріалів - біоміметики, застосування біоніки для енергоефективності, а також незначна кількість наукових праць на тему біодизайну меблів та інтер’єру. Було помічено, що у наукових працях здебільшого описуються окремі напрями та методи біоніки, або різні типи їх класифікацій. Тому в процесі дослідження було здійснено узагальнення наявних класифікацій напрямів та методів дослідження біоніки в контексті їх реалізації у дизайн-проєктуванні. Адже застосування системного підходу, наявності зв’язку між фундаментальними дослідженнями та формування баз даних біоніки сприятиме підвищенню ефективності їх подальшого використання у проєктній діяльності.Описано характерні особливості біоніки у дизайні інтер’єру: стилізоване відтворення природних форм та їх структурної будови; єдність елементів інтер’єру; використання екологічних інноваційних матеріалів; застосування новітніх технологій, зокрема саморегуляції, відновлення та енергоефективності. Встановлено, що у дизайн-проєктуванні для формування гармонійного середовища варто застосовувати біонічний принцип співставлення цілісності та єдності елементів живого організму. Це стосується, як симбіотичних відносин між архітектурою та навколишнім середовищем, так і між архітектонікою та елементами інтер’єру. Застосування біоніки у дизайні інтер’єру варто застосовувати не лише для естетизації простору, а також і для досягнення самореголювання, самозабеспечення, енергоефективності та екологічності.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call