Зміни ендотелію судин нирок і показники ендотеліальної васкулярної дисфункції при системних автоімунних ревматичних хворобах

O.V Syniachenko,T.B Bevzenko,O.O Diadyk,V.V Yakovlenko,Ye.D Yehudina,M.V Yermolaieva

doi:10.22141/2307-1257.6.1.2017.93783

Abstract

Метою роботи стала оцінка характеру морфологічних змін ендотелію капілярів й артеріол нирок при системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, геморагічному васкуліті та мікроскопічному поліангіїті, зв’язок з клініко-лабораторними чинниками перебігу захворювань і вплив системної ендотеліальної дисфункції судин. Остання в цих групах хворих відповідно має місце в 39, 35, 52 та 100 % випадків, беручи участь в патогенетичних побудовах нефропатії, щільно пов’язана з системними клініко-інструментальними проявами ангіопатії, а проліферацію ендотелію капілярів й артеріол нирок, відкладання в ньому імуноглобулінів і компонентів комплементу залежно від нозологічних форм системних автоімунних ревматичних захворювань визначають рівні в крові судинного ендотеліального фактора зростання, ендотеліну-1, гомоцистеїну, Е- і Р-селектинів.

Highlights

the primary barrier which reacts to systemic endothelial vascular dysfunction in patients
The objective of the work was to evaluate the nature of morphological changes in the endothelium
vasodilators occurs in 35 % of rheumatoid arthritis (RA) patients

Summary

Ìàòåðèàëû è ìåòîäû

E — число показателей, среди которых учитывалось следующие: среднее периферическое артериальное и легочное давление, периферическое и легочное сосудистое сопротивление, сосудистый вегетативный индекс, диаметр устья аорты, исходный диаметр (ДИ) плечевой артерии и ее диаметр во время вазодилатации (ДВ), степень вазодилатации, индекс напряжения сосудистой стенки, интравазальный, вазальный и экстравазальный конъюнктивальные индексы. Для изучения интегрального показателя ЭДС ( ) высчитывали степень изменения ( ) показателей вазоконстрикторов — VEGF, ЕТ1 и ТхА2, а также вазодилататора PgI2 по формуле: Х. Биопсия почки проведена только пациентам с наличием протеинурии; нефротический синдром был у 4 больных СКВ и соответственно у 2 РА и ВШГ. Соотношение ХБП I, II, III и IV стадий при СКВ составило 10 : 7 : 2 : 1, при РА — 9 : 5 : 2 : 1, при ВШГ — 4 : 4 : 1 : 1, при МПА — 5 : 4 : 2 : 1, а средняя СКФ в этих группах оказалась примерно одинаковой, составляя 96,10 ± 4,17, 97,00 ± 7,35, 100,70 ± 3,61, 88,40 ± 7,12 мл/мин/1,73 м2. Оценивали средние значения (Х), их стандартные отклонения ( ) и ошибки ( ), коэффициенты параметрической корреляции Пирсона (r) и непараметрической Кендалла ( ), критерии дисперсии Брауна — Форсайта (BF), множественной регрессии (R), Стьюдента, Уилкоксона — Рао (WR), Макнемара — Фишера и достоверность статистических показателей (р)

Ðåçóëüòàòû è îáñóæäåíèå

Findings

Капилляров Артериол