Застосування антимікробних лікарських засобів у дитячих хірургічних відділеннях згідно з результатами дослідження точкового поширення

Abstract

використання антимікробних лікарських засобів має велике значення у хірургічнійпрактиці, оскільки вони впливають на мікроорганізми, які є частими збудниками хірургічноїінфекції й використовуються як для периопераційної профілактики, так і для лікуванняхірургічної інфекції. Оскільки у всьому світі існує тенденція до нераціонального та надмірногоїх використання, сприяючи поширенню антимікробної резистентності, у діяльність закладівохорони здоров’я впроваджують програму адміністрування антимікробних препаратів. Метоюдослідження було оцінити особливості призначення антимікробних лікарських засобів у дитячиххірургічних відділеннях. Проведено дослідження точкового поширення у 4 хірургічних відділеннях2 клінічних лікарень (розглянуто застосування антимікробних лікарських засобів у 32 дітей вікомвід 5 місяців до 17 років). Більшість (60 %) дітей були віком 7-14 років. Діти знаходились у хірургічнихвідділеннях із різними діагнозами, найбільше було пацієнтів з хронічним остеомієлітом (16 %) тагострим апендицитом (9 %). Проаналізовано 42 призначення антимікробних лікарських засобів.Встановлено, що антимікробні лікарські засоби у 32 % випадків використовувались з метоюпериопераційної антибіотикопрофілактики, у 68 % – з метою лікування. Для периопераційноїпрофілактики частіше (70 %) використовували антибіотик з групи цефалоспоринів II покоління(цефуроксим), у решті випадків – ІІІ покоління (цефтріаксон). Для антимікробної терапії у 71,4 %пацієнтів застосовувалась монотерапія, зокрема у 46,7 % – з використанням антибіотикагрупи цефалоспоринів III покоління – цефтазидиму. При лікуванні 28 % дітей використовуваликомбіновану терапію, яка складалась з двох і більше антибактеріальних препаратів. Отже, заданими дослідження точкового поширення у дитячих хірургічних відділеннях периопераційнапрофілактика здійснюється препаратами цефалоспоринового ряду 2-го та 3-го поколінь, убільшості випадків з метою лікування використовують монотерапію, найбільш вживанийпрепарат – цефтазидим.