Транскраніальна сонографія в клінічній практиці: нові можливості використання методу у пацієнтів із хворобою Паркінсона

Abstract

Актуальність. Транскраніальна сонографія — ультразвуковий метод, що використовується для ранньої діагностики хвороби Паркінсона (ХП). Мета дослідження: встановити нові можливості транскраніальної сонографії в діагностиці клінічних проявів ХП, розробити нейровізуалізаційні біомаркери церебральної атрофії, що супроводжується когнітивними порушеннями у пацієнтів із ХП. Матеріали та методи. Проведено обстеження 100 пацієнтів із ХП і 31 неврологічно здорової людини, порівнянних за статтю, віком, рівнем освіти. Оцінювалися вираженість когнітивних розладів і параметри транскраніальної сонографії (площа гіперехогенності чорної субстанції (ГЧС), ширина III шлуночка, ширина фронтального рогу бічного шлуночка). Результати. Встановлено зворотну кореляційну залежність між сумарною площею ГЧС, а також шириною III шлуночка і результатами нейропсихологічного тестування пацієнтів із ХП за всіма застосовуваними шкалами (р < 0,001). За допомогою ROC-аналізу розрахований оптимальний поріг поділу ширини III шлуночка, що дозволяє оцінювати атрофічні зміни мозку при когнітивних порушеннях у пацієнтів із ХП, який становив 7,4 мм, площа AUC під ROC-кривою 0,78 (95% довірчий інтервал 0,68–0,89; p = 0,001) свідчила про добру інформативність виявленого нейровізуалізаційного критерію. Чутливість транскраніальної сонографії в оцінці церебральної атрофії при когнітивних порушеннях у пацієнтів з ХП становила 82,1 %, специфічність — 77,8 %, діагностична точність — 81,2 %.