Клініко-лабораторні паралелі у хворих з «можливою» сімейною гіперхолестеринемією на тлі порушень вуглеводного обміну

Abstract

Мета роботи – дослідити клініко-лабораторні паралелі у хворих із «можливою» сімейною гіперхолестеринемією (СГ) залежно від ступеня порушень вуглеводного обміну. Матеріали і методи. Протокол дослідження охопив 97 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією та дисліпідемією на тлі коморбідної патології (цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, ожиріння). Хворі були розподілені на дві групи залежно від супутньої коморбідної патології. Групу з ожирінням було додатково розділено на дві підгрупи (2А та 2Б) залежно від наявності порушення толерантності до глюкози.Результати та обговорення. У групі з ЦД було виявлено прямі кореляційні зв’язки між вуглеводними та ліпідними порушеннями, а також високу залежність рівня атерогенності ліпідного профілю від ступеня дестабілізації ЦД. У групі з ожирінням ІІ–ІІІ ступеня значущої кореляції між показниками індексу маси тіла, окружності талії та порушеннями в ліпідному профілі не виявлено. Після розділення групи з ожирінням на підгрупи 2А та 2Б значущих відмінностей щодо клінічної характеристики та ліпідного профілю не виявлено, також не зафіксовано кореляційних зв’язків між порушеннями вуглеводного обміну та ліпідними порушеннями.Висновки. Група пацієнтів із «можливою» СГ (з рівнем холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) ≥ 5,0 ммоль/л) є гетерогенною та може містити хворих із вторинною дисліпідемією на тлі дестабілізації коморбідної патології. Частота виявлення «можливої» СГ за критерієм «ХС ЛПНЩ ≥ 5,0 ммоль/л» була більшою в пацієнтів із маніфестацією ЦД 2-го типу і зменшувалася паралельно зі зменшенням порушень вуглеводного обміну. Не виявлено прямого паралелізму і тісних кореляційних зв’язків між рівнем ХС ЛПНЩ та характеристиками глікемічного профілю в пацієнтів з ожирінням та порушеною толерантністю до глюкози, що не виключає можливості впливу на ліпідні характеристики полігенних генетичних мутацій.