Емоційний світ колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного

Abstract

Обґрунтувано аспекти психопоетики і психоісторії як принципово нові дослідницькі стратегій в осягненні творчих здобутків української літератури. Застосована у статті методологія нового історизму дозволила розглянути втілені в літературі історичні образи крізь призму емоцій, колек-тивного психічного досвіду нації. Підкреслено конструктивну роль емоцій у транстекстуальних практиках, міграціях сюжетів, зіставлених у перспективі віддалених культурних епох. У площині культурного трансферу емоції досліджуються у творах Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного.Розглянуто колоніальний ресентимент як національний психоемоційний комплекс, прояв колек-тивної чутливості, троп, фігуру мовлення, елемент контроверсійного письма в українській літерату-рі. Застосування емоціонологічного підходу до вивчення націй, етнічних груп вельми продуктивне з огляду на створення альтернативних психоісторій і психопоетики національних літератур, пост-колоніального прочитання традиційних наративів, локальної історії як картографованої чутливо-сті. Зосереджено увагу на ресентименті, варіативності його проявів у творах письменників, просте-жено зв’язок комплексу національно-історичної образи з психологією колоніальної впокореності і підімперським статусом самої української літератури першої половини XIX ст. Доведено доціль-ність антропологічного підходу до типології націй як емоційних спільнот з притаманними їм емо-ційними стандартами і режимами, обґрунтовано потужний вплив європейських романтичних док-трин, зокрема Й. Г. Гердера, на формування націєцентризму української літератури. Акцентовано національну специфіку емоційної поведінки і пов’язаних з нею проявів помсти, класової ненависті, насильства, соціальної агресії, виявлено вплив повстанських рухів, психології бунту на формування антиколоніального світогляду. Твори В. Наріжного і Г. Квітки-Основ’яненка проаналізовано з точ-ки зору антропологізації жанру, репрезентації національної історії в жанрових формах і в площині націєрозповідності.