Abstract
Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та положення у філогенетичній системі
Highlights
УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛРОДИНИ І ПОРЯДКИ КВІТКОВИХ РОСЛИН ФЛОРИ УКРАЇНИ: ПРАГМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОЛОЖЕННЯ У ФІЛОГЕНЕТИЧНІЙ СИСТЕМІ.
За останнє десятиліття досягнуто значного прогресу в розумінні філогенетичних відносин різних груп квіткових або покритонасінних рослин.
Істотно розширено також спектр застосовуваних генів та інших нуклеотидних послідовностей усіх трьох геномів рослин (ядерного, хлоропластного та мітохондріального), які використовуються для філогенетичних реконструкцій.
Summary
РОДИНИ І ПОРЯДКИ КВІТКОВИХ РОСЛИН ФЛОРИ УКРАЇНИ: ПРАГМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОЛОЖЕННЯ У ФІЛОГЕНЕТИЧНІЙ СИСТЕМІ. За останнє десятиліття досягнуто значного прогресу в розумінні філогенетичних відносин різних груп квіткових або покритонасінних рослин. Істотно розширено також спектр застосовуваних генів та інших нуклеотидних послідовностей усіх трьох геномів рослин (ядерного, хлоропластного та мітохондріального), які використовуються для філогенетичних реконструкцій. Однак на тлі безперечних досягнень сучасної молекулярної філогенетики рослин не варто забувати чи применшувати і значення більш традиційних методів, передусім морфолого-анатомічних, біохімічних, біогеографічних тощо, які також суттєво доповнили й уточнили вражаючу картину загальної філогенії покритонасінних. У ній слід, до того ж, враховувати не лише патерн і послідовність філогенетичного галуження клад (закономірності кладогенезу, кладистична класифікація), а й морфологічні, екологічні, біогеографічні та інші еволюційно значущі риси відмінності або подібності тих чи інших таксонів, які виділяються та визнаються в системі. Подані (Podani, 2009, 2010a, 2010b), який, однак, зробив з цього парадоксальні висновки для практичної систематики (відмова від біноміальної номенклатури на користь уніноміальної; висновок про недоцільність діахронічної класифікації тощо). Вважаємо принциповим для еволюційної систематики визнання: 1) еволюційного й таксономічного змісту як клад, так і град, як кладогенезу, так й анагенезу; 2) визнання еволюційної і таксономічної значущості як синапоморфій, так і симплезіоморфій; 3) визнання часової, еволюційно-історичної основи виділення таксонів і повернення до традицій та принципів еволюційної систематики (а не звужених концепцій кладистики)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have