Гістологічні особливості литкового м’яза щура за умов хронічної алкоголізації та ішемії різної тривалості

Abstract

Мета роботи – провести аналіз гістологічних змін у литковому м’язі за умов експериментальної ішемії різної тривалості, ускладненої хронічною алкоголізацією. Експеримент реалізовано на щурах інбредної лінії Wistar масою 140–160 г. Виділено такі групи тварин: контрольна, тварини з ішемією (1, 2 та 3 год), алкоголізовані тварини й алкоголізовані тварини з експериментально-індукованою ішемією тривалістю 1, 2, 3 год. Експериментальну ішемію здійснювали через 30 днів після введення останньої дози етилового спирту методом Халілова-Захірходжаєва через перетискування джгутом основних артерій. Гістологічну обробку тканини проводили за загальноприйнятою методикою, фарбувалили за методом Ван-Гізон. Виявлено, що за умов хронічної алкоголізації й ішемії різної тривалості порушуються структура й хід частково атрофованих унаслідок алкогольної міопатії волокон, відбуваються дегенеративні зміни в цілісності сарколеми, у деякої частини волокон зменшується об’єм міофібрил, ендомізій набрякає та починає некротизуватися, міофібрили роз’єднуються. Відзначено появу нейтрофілів поміж міофібрил і дифузні крововиливи, але, попри це, в окремих ділянках зберігається типова поперечна посмугованість. Отримані результати свідчать про негативну синергію міотоксичних впливів етилового спирту та руйнівного впливу судинної ішемії на волокна литкового м’яза щурів.