Abstract

Стаття присвячена теоретико-прикладному аналізу особливостей вияву та здійснення психологічного тиску на учасників кримінального провадження під час проведення слідчих дій. Обґрунтовується неоднозначність оцінки психологічного тиску у психолого-правовій практиці, який визначається як вплив на психічний стан, почуття, думки і вчинки інших людей, що відбувається як безпосередньо, так і опосередковано, оминаючи свідомість, через навіювання, зараження, маніпуляції тощо. Розглядаються різновиди методів психологічного впливу, до яких відносять методи прямого психологічного впливу (тиску) та методи непрямого психологічного впливу (тиску). Наводяться результати проведеного науково-психологічного дослідження із встановлення можливих фактів психологічного тиску з боку органів досудового розслідування на осіб, які були звинувачені у скоєні тяжкого кримінального злочину. На підставі аналізу відеозаписів зазначених слідчих дій було виявлено факти опосередкованого психологічного впливу на обвинувачених, що виражалося у використанні слідчим навідних запитань, підказки відповіді чи частини відповіді, питань і тверджень із хибним, провокаційним змістом, власного трактування перебігу подій замість обвинуваченого, елементів психолінгвістичного примусу, прихованого навіювання й психологічного програмування.

Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.